Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 <p> Додам ще <g/> , що в останні студентські роки й у перші роки по тому <g/> , мене обсіли чиряки <g/> , воші <g/> , хвороби <g/> , спершу шлункові <g/> , що в нас звалися колітом <g/> , коли мої органи травлення відмовлялися приймати харчі <g/> , а трохи згодом з'явилися познаки туберкульози в легенях <g/> .
doc#81 Але і тут мова наказує нам казати моя душа <g/> .
doc#30 <p> Пані чи панні Валявко мою адресу Ви <g/> , звичайно <g/> , можете дати <g/> , але ледве чи з того випливатимуть якісь мої літературні вправи <g/> .
doc#20 Чимраз більше я ставав « <g/> поміркованим <g/> » <g/> , а Юрко — « <g/> щирим <g/> » <g/> , хоч ціна моїм « <g/> успіхам <g/> » у кар'єрі була шеляг у базарний день <g/> .
doc#37 Леонид Полтава оповідав мені про розмову з моєю матір'ю. Раз він зайшов до моєї мюнхенської кімнатки <g/> , коли мене не було вдома <g/> .
doc#81 Я визнавав культурність і ансамблевість цього театру <g/> , але це не був мій театр <g/> , з його психологізмом і імітацією життя <g/> .
doc#81 Для мене « <g/> Золоте черево <g/> » стало однією з верховин моєї біографії <g/> , не фактом історії театру <g/> . </p>
doc#81 В архіві можна було вивчати настрої й зацікавлення моїх старших колеµ-службовців <g/> .
doc#26 Але й цього Шевченкові мало <g/> , і він навпрост формулює свої жадання супроти Квітки <g/> : </p><p> Співай же їм <g/> , мій голубе <g/> ! </p>
doc#81 Він прийшов до нас на кухню <g/> , показав техніку на собі <g/> , керував моїми неслухняними пальцями <g/> , після коротких поневірянь я опанував цю складну-нескладну техніку <g/> .
doc#31 Однак нова знахідка не заходить у суперечність з загальною концепцією моєї статті <g/> , крім того хіба <g/> , що всупереч твердженням опонентів Хвильового « <g/> Україна чи Малоросія <g/> » не знаменувала загострення порівняно з попередніми виступами її автора <g/> .
doc#81 Подавав я і ті фраµменти його біографії <g/> , що їх зберегла моя пам'ять <g/> : студії в Федора Вовка <g/> , експедицію до Сербії <g/> , зустрічі з моєю безпосередньою родиною в літніх подорожах до Полтавщини <g/> , пізніший арешт <g/> , заслання <g/> , вимушене перебування поза Україною <g/> , знищення 1941 року разом з родиною <g/> .
doc#81 Черепахови переїхали до « <g/> мого <g/> » мешкання в Гіганті <g/> , я дістав зовсім законно нову кімнату <g/> , куди більшу від моєї старої <g/> , на Чорноглазівській <g/> , зберігаючи стару на Римарській <g/> .
doc#81 А також мого боргу Сімовичеві <g/> , який прийняв мою тему захоплено <g/> .
doc#81 Без журналізму мене б не знали зовсім <g/> , бо публікації мої перед війною були нечисленні і з'являлися в різних наукових записках <g/> , що не призначалися для широкого читача <g/> .
doc#70 Тому моїм гостям із батьківщини я міг би відповісти словами <g/> , добре вам знаними з іншого тексту <g/> : “ <g/> Не ждіть рятунку ні від кого <g/> …
doc#81 Духово я був у порожнечі <g/> , і не дивниця <g/> , що над моєю свідомістю тяжіла радянська фразеологія і ідеологія <g/> , природно <g/> , з заступанням плюсів на мінуси і навпаки <g/> , але без визволу <g/> .
doc#68 Але Стус не політик і не вождь нації <g/> , він людина і поет <g/> , і він широко відкритий і просто протилежним почуттям — не мститися <g/> , а прощати <g/> , не нищити <g/> , а покрити омофором любови <g/> : </p><p> Вертай назад і <g/> , добротою хорий <g/> , </p><p> розтань росою димною між трав <g/> , </p><p> і навіть <g/> : </p><p> Прощаю вас <g/> , лихі кати мої <g/> , </p><p> прощаю вас <g/> , коли вже смерти жду </p><p> ( <g/> щоб у тому ж вірші знову бути охопленим « <g/> ропавим гнівом <g/> » і вигукувати « <g/> шалій <g/> , шалій <g/> , моя ненависте <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#81 Потім він опинився в моїй групі <g/> , і я не міг не погодитися на оцінку Догадькову <g/> .
doc#53 Если бы эта исходная точка и связанное с нею чувство не были мне даны и если бы я вырос вне связи с преданием <g/> , то <g/> , мне кажется <g/> , едва ли я стал бы заниматься наукою <g/> » ( <g/> Лист до Адольфа Патери <g/> , грудень 1886 <g/> ; виділення моє <g/> , — Ю. Ш. <g/> ) <g/> . </p>