Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#29 Моя функція була одна <g/> .
doc#30 <p> 11 березня '97 </p><p> Дорога ОКСАно ( <g/> читайте Оксано <g/> ) <g/> , </p><p> моя бідолашна машинка й далі виробляє свої коники — я думав <g/> , шо після мого попереднього листа я буду відлучений від церкви <g/> , але ні <g/> , церква милостива <g/> , і замість громохких прокльонів мені даровано привілей популярного всепрощення й Божої ласки <g/> .
doc#30 Адже вони мають теж мій тритомник <g/> , за леґендою цілком вискладаний <g/> .
doc#30 <p> А персональні новини ті <g/> , що група моїх прихильників/-ниць надумала відзначати мої 90 <g/> , а що вони сумніваються в моїй довговічності <g/> , то мають намір святкувати попередньо <g/> .
doc#30 Принаймні Ви делікатно промовчали <g/> , як Ви мучилися над моїм попереднім листом <g/> .
doc#30 <p> Причина й провини — мої і тільки мої <g/> .
doc#37 Це було тоді моє життя <g/> .
doc#37 <p> Але проблеми породжувалися й нашою непрактичністю <g/> , а зокрема моєю <g/> .
doc#37 Пізніша поезія чи не в усьому світі пішла « <g/> моїм шляхом <g/> » <g/> , але це не означає <g/> , що точена й занурена в себе не відродиться й на якийсь час не запанує <g/> .
doc#37 <p> Звісно <g/> , в статтях своїх я радо шукав потверджень моїх прогноз про майбутній розквіт « <g/> національно- органічного стилю <g/> » <g/> , але більшою хибою було те <g/> , що часто головною течією статті було не так критикувати <g/> , як учутися в стиль і думки автора й донести їх до читача <g/> .
doc#38 Боюся <g/> , що учасники « <g/> дискусії <g/> » про Семенка не читали моєї статті <g/> .
doc#40 , « <g/> Мій зір до зір дістане <g/> » ( <g/> Пач <g/> .
doc#40 Наприклад <g/> , у ранньому оповіданні М. Коцюбинського « <g/> Андрій Соловейко <g/> » знаходимо багато подільських діалектних особливостей <g/> , як от <g/> : « <g/> A я <g/> , люди добрі <g/> , щоб залагодити свою вину перед вами і для того <g/> , що мені довг мій велить <g/> , завше готовий помогти кожному з вас <g/> , чим можу <g/> , готовий бути братом <g/> , щирим порайчиком« <g/> .
doc#40 : « <g/> Я міг загалом не говорити з старим Задорожним про справу мого боргу <g/> » ( <g/> Віль <g/> .
doc#40 У наших прикладах від інфінітива ( <g/> не <g/> ) говорити залежать слова загалом <g/> , з старим Задорожним і про справу мого боргу <g/> ; від інфінітива іти — аж у сумий Київ <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Чому ж ти <g/> , лицар мій <g/> , на герць не виступаєш <g/> ?
doc#40 : « <g/> Ще ж ти мені ні слова <g/> , ні слова не промовив там <g/> , у батька <g/> , а вже моя душа була твоєю <g/> » ( <g/> Укр <g/> .
doc#40 Присвійні займенники мій <g/> , твій <g/> , свій мають частину форм за прикметниковою відміною хоч від різних основ ( <g/> родовий відмінок однини чоловічого й середнього роду мого <g/> , орудний однини тих же родів моїм <g/> , називний однини жіночого роду моя <g/> , давальний і місцевий однини жіночого роду моїй <g/> , знахідний відмінок однини жіночого роду мою і вся множина <g/> ) <g/> , а решту особливу <g/> : давальний і місцевий однини чоловічого й середнього роду моєму <g/> , родовий однини жіночого роду моєї <g/> , орудний однини жіночого роду моєю <g/> .
doc#40 <p> Таким чином від прикметників ці займенники відрізняються в відмінюванні головне тим <g/> , що використовують різні основи <g/> , а в закінченнях родового і орудного відмінків однини жіночого роду мають у передостанньому складі е ( <g/> є <g/> ) <g/> , а не о ( <g/> тієї <g/> , цієї <g/> , моєї <g/> , чиєї <g/> , — тоді як у прикметниках білої <g/> , синьої <g/> , безкрайої <g/> ) <g/> .
doc#40 В літературній мові сучасносте вже не можна <g/> , наприклад <g/> , ужите спільне -ся для двох дієслів <g/> , як це є в реченні « <g/> Так смійся <g/> , смій <g/> , о раю мій <g/> » ( <g/> Пач <g/> .