Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 <p> А тепер <g/> , коли під назвою першої збірки видано обидві старі і нову - « <g/> Веселку <g/> » <g/> , мені здається <g/> , що я можу докинути дещо до старих характеристик <g/> , як <g/> , певно <g/> , не один зможе після мене <g/> .
doc#4 Не можу знайти назву <g/> .
doc#4 Чи я мав рацію в своєму обуренні чи в схваленні <g/> , чи Союз українок винен у злочині проти поезії <g/> , а чи <g/> , навпаки <g/> , він виявив досконале розуміння особливосте поезії Наталі Лівицької-Холодної <g/> , я не можу сказати <g/> , бо ніде в книжці нема й натяку на те <g/> , хто за що в ній відповідальний <g/> .
doc#4 <p> Не можу утриматися <g/> , щоб не навести другий приклад такої суб'єктивізації і теж зразок ранньо-зимового пейзажу <g/> .
doc#4 І кольори сонця й неба <g/> , що про них двічі згадує поетка — « <g/> небо <g/> , як золотосиній стяг <g/> » і — </p><p> Треба знов піймати за гриву </p><p> голубого коня </p><p> і летіти чи в град <g/> , чи в зливу <g/> , </p><p> чи в золото дня <g/> , — </p><p> ( <g/> « <g/> Настрій <g/> » <g/> ) </p><p> і далі не перевелися <g/> , хоч не можу сказати <g/> , що їх не буває в інших країнах <g/> . </p>
doc#4 Але не можу обминути комплексу чорного янгола — янгола смерти <g/> , бо це один з центральних комплексів <g/> , поруч ґетеансько-рількеанського з його Філемоно-Бавкідиним відгалуженням і поруч комплексу Іова <g/> , третій з провідних і визначальних <g/> . </p>
doc#4 Але не можу не назвати ті кілька <g/> , що впали мені в око <g/> . </p>
doc#6 Я можу майже заприсягтися <g/> , що я десь бачив таку жінку <g/> . </p>
doc#7 Тому я не можу проілюструвати відповідні приклади з чужих літератур цитатами і змушений обмежитися на кількох назвах <g/> , хоч і знаю <g/> , що в таких випадках читач завжди запідозрює критика <g/> , що цей останній просто хоче « <g/> свою ученість показати <g/> » <g/> .
doc#9 З прикметників і іменників відзначу <g/> : годен — можу ( <g/> « <g/> Нічим не годна запомогти <g/> » — « <g/> Дорогою ціною <g/> » <g/> , 91 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Це могли б бути факти типу — бачу— бачиш ( <g/> замість сподіваного бачу— бачиш <g/> ) або можу — можеш ( <g/> замість сподіваного можу — можеш <g/> ) <g/> .
doc#9 Це могли б бути факти типу — бачу— бачиш ( <g/> замість сподіваного бачу— бачиш <g/> ) або можу — можеш ( <g/> замість сподіваного можу — можеш <g/> ) <g/> .
doc#9 <p> З цього погляду вживання його в прикладі <g/> : « <g/> От воно і трапилось <g/> : ескадрони грають <g/> » ( <g/> К. Герасименко <g/> ) при оповідному тоні викладу не можна ще зв'язувати з галицькими мовними впливами <g/> , але можна вже запідозрити їх в такому прикладі <g/> , як « <g/> Я не можу не плакать <g/> , бо воно плачеться проти моєї волі <g/> » ( <g/> І. Сен- ченко <g/> ) <g/> , бо тут нема стилістичної настанови на оповідь <g/> . </p>
doc#13 Не можу утриматися <g/> , щоб не процитувати прикладу утятого <g/> , синкопованого хорею незвичайної експресивности <g/> : </p><p> Полетіли стріли здаля <g/> , </p><p> Свиснула аркану петля <g/> , </p><p> Коні ржуть <g/> , татари йдуть <g/> , </p><p> Бубнарі у бубон б'ють <g/> , </p><p> Стугонить і стогне земля <g/> . </p>
doc#15 <p> Таке становище здається нам <g/> , звиклим до цього поняття <g/> , дивним <g/> , але <g/> , наскільки можу про це судити <g/> , граматика таких мов <g/> , як польська <g/> , чеська <g/> , сербська <g/> , німецька і <g/> , очевидно <g/> , інших західньоевропейських мов і тепер <g/> , як правило <g/> , не оперує цим поняттям <g/> , не кажучи вже про старі праці <g/> , як <g/> , приміром <g/> , польська синтакса Малецького або сербська Маретіча и <g/> , які чи то зовсім не подають навіть прикладів називних речень <g/> , чи то розглядають їх як звичайні неповні <g/> , не кажучи про порівняльно-синтакичну роботу В. Яґіча « <g/> Beiträge zur slavischen Syntax <g/> » <g/> , який посідає щодо бездієслівних речень ( <g/> називних як окремого типу і він не знає
doc#16 Скільки не пригадую <g/> , не можу пригадати <g/> , щоб Самчук подібні думки висловлював <g/> .
doc#20 Юрко був тоді тверезіший від мене <g/> , але в головному ми поділяли ту саму віру <g/> , — так <g/> , я можу назвати це тільки вірою <g/> , — в якій безладно мішалися елементи Шевченкового романтизму <g/> , романтичні маріння Миколи Хвильового і <g/> , зрештою <g/> , совєтсько-комуністичного візіонерства світлого майбутнього <g/> , тільки перенесені з місійної святої кляси — пролетаріяту на місійну націю <g/> , її святе селянство <g/> . </p>
doc#22 Тут нема місця на ці проблеми <g/> , можу тільки сказати <g/> , що схиляюся радше до другого погляду <g/> . </p>
doc#30 Тиждень тому відсвяткував я свої 88. І не можу сказати <g/> , що став почувати себе загонистішим і задерикуватішим <g/> .
doc#30 »4 <g/> , після чого буде <g/> , як передбачено <g/> , « <g/> the rest is silence <g/> »5. </p><p> А тим часом мої харківські « <g/> краяни <g/> » закликають мене готуватися до мого дев'яностоліття <g/> , або як сказали б мої спільнольвів'яни <g/> , дев'ятдесятиліття <g/> , хоч я ніяк не можу уявити себе за півтора року <g/> ; — з чим на місці вас <g/> , [ <g/> один рядок забитий <g/> .