Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#3 <p> Оминаю менші засягом і потужністю зміни й модифікації в тривалому й болючому творенні українського числівника як синтаксично-морфологічної категорії <g/> ; можемо тепер перейти до тієї інновації <g/> , яка становить тему даного повідомлення <g/> .
doc#4 » стало євангелієм новочасної віри в те <g/> , що <g/> , розклавши літературний твір на його складники- засоби <g/> , можемо збагнути таємницю його буття й впливу <g/> .
doc#6 До того ж сьогодні ми ще не можемо сказати <g/> , що в екзистенціялістичних аспектах Куриликової творчости слід поставити на карб безпосередніх чи посередніх впливів ( <g/> ідеї носяться в повітрі <g/> ) <g/> , а що постало з паралельного внутрішнього духового розвитку мистця <g/> . </p>
doc#6 Дивлячися на його картини <g/> , ми можемо забути їхню історично-мистецьку генезу <g/> , але з нами залишиться те <g/> , що зробило їх неповторними й <g/> , кінець-кінцем у цьому сенсі <g/> , нашими <g/> , частиною культури нашого сьогодні <g/> , нашого естетичного світу <g/> .
doc#6 Але вже сьогодні можемо ствердити <g/> , що він міг захоплюватися й складними літературними творами від Джойса й Еліота до “ <g/> The Hound of the Heaven <g/> ” Франсіса Томпсона <g/> , далеко не простої поеми <g/> , яку Курилик знав мало не напам'ять <g/> .
doc#7 <p> Тут автор ставить крапку <g/> , і ми можемо зупинитися <g/> , подумати над цими вісьмома рядками і поставити собі кілька запитань <g/> .
doc#8 Хто знає <g/> , може його здогади містять у собі зародки майбутнього <g/> , що їх ми ще не можемо сприйняти <g/> ?
doc#9 Що ж до єдности літературної мови <g/> , то І. Франко відсуває її на майбутнє <g/> , вважаючи <g/> , що в його час для неї ще нема передумов <g/> : </p><p> « <g/> Мені бажалось би своїми увагами докинути цеглинку до взаємного порозуміння між українцями й галичанами на полі язиковім і таким способом причинитися до полагодження одного дуже важного питання — будущої єдности і одноцільности нашої літературної мови <g/> , будугцої <g/> , повторяю <g/> , бо тепер ми ще її не маємо і задля звісних <g/> , дуже важних причин мати не можемо <g/> »2. </p><p> Тут І. Франко цілком слушно пов'язує створення єдиної і одноманітної літературної мови на всій Україні з політичними передумовами <g/> .
doc#9 Б. Грінченко писав <g/> : « <g/> Ми проміж себе <g/> , в своєму гурті можемо й про далеко важливіші речі сперечатися <g/> , але це ні трохи не пошкодить нам іти до однієї мети вкупі <g/> , і такі люди <g/> , як д. І. Франко все ж сидітимуть на покуті в українській хаті <g/> …
doc#9 Проте питання це вимагає ще спеціяльного дослідження <g/> , і тут ми можемо висловити його тільки як припущення <g/> . </p>
doc#14 Можемо йти далі — світи не мають краю <g/> .
doc#15 , то можемо зовсім не мати на увазі певного визначеного судження <g/> , а тільки неясну думку про загрозу небезпеки в зв'язку з уявленням дитини в даних обставинах та ін <g/> .
doc#15 <p> Повертаючися до випадків перетворення іменників-членів ряду на називні речення <g/> , можемо встановити <g/> , що цьому перетворенню можуть сприяти різні обставини <g/> .
doc#15 <p> Називні речення <g/> , якого б " <g/> збірного <g/> " походження вони не були <g/> , стали якісно-новою конструкцією і при тому такою потрібною <g/> , що ми вже не можемо уявити нашу мову без них <g/> .
doc#16 <p> Не мусімо приймати національну душу цілковито такою <g/> , як вона сьогодні є. Можемо бажати де в чому змінити й перевиховати її <g/> .
doc#18 Тепер ми можемо сказати <g/> , хто був цей хтось <g/> .
doc#18 <p> Сьогодні ми вже можемо встановити історичне місце « <g/> Мойсея <g/> » <g/> .
doc#19 Навіть відновити переважну частину літературної спадщини Мови ми вже <g/> , очевидно <g/> , не можемо <g/> .
doc#19 Ми не можемо сказати <g/> , де зформувалася національна свідомість Мови — дома ще в дитинстві чи може вже в студентські роки під час перебування в Харкові під впливом знайомства з Алчевською <g/> , Потебнею та іншими членами харківської Громади <g/> , але харківські роки безперечно заважили в формуванні поглядів і стилю Мови <g/> .
doc#19 Можливо <g/> , що й сама місія насаджувача російської законности не була легкою для Мови <g/> , — але про це можемо тільки здогадуватися <g/> . </p>