Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#92 Стендер-Петерсена <g/> , не кажучи чому <g/> , обмежившися на скупому <g/> : </p><p> — Цього не треба <g/> ! </p><p> Може <g/> , він думав <g/> , що писати про варягів на Русі — непристойно й недозволено <g/> .
doc#16 <p> Можуть сказати <g/> : алеж « <g/> Вісник <g/> » був партійний журнал <g/> , і природно <g/> , що він добирав тих чужих авторів <g/> , які відповідали його програмі <g/> .
doc#37 <p> ( <g/> Може під впливом цього охриіцення в літератори він згодом написав п'єсу <g/> , що звалася « <g/> Трагедія Страхова <g/> » <g/> .
doc#63 <p> 1922 року <g/> , коли символізм уже віджив себе й почувалася туга за новим <g/> , але ще не усвідомлено <g/> , яке ж мало бути це нове <g/> , Василь Бобинський писав у журналі <g/> , що саме репрезентував ці шукання нового <g/> , — у журналі « <g/> Митуса <g/> » <g/> : </p><p> « <g/> І майже всі вони ( <g/> може неясно ще <g/> ) відчувають ту правду <g/> , що шляхи <g/> , чи хоч би тільки стежки <g/> , якими їм іти <g/> , повинні звертатися туди <g/> , де б'ється криштальне джерело генія нашого люду <g/> .
doc#69 Ось мала частина прикладів на різні процеси <g/> , що відбулися в цих іменниках і що прийняті в правописному законодавстві ( <g/> може тому <g/> , що його творці не свідомі цього <g/> ) <g/> .
doc#70 Ось мала частина прикладів щодо різних процесів <g/> , які відбулися в цих іменниках і які прийняті в правописному законодавстві ( <g/> може <g/> , тому що його творці не свідомі цього <g/> ) <g/> .
doc#28 » ( <g/> 1920 <g/> ) з написаною на ту ж саму тему <g/> , але вже 1926 р. <g/> , поезією « <g/> Мені сниться <g/> : я знову в Поділах <g/> » <g/> , вміщеною в збірці ( <g/> може не випадково <g/> ) якраз поруч <g/> , на сусідній сторінці <g/> .
doc#45 <p> Чи допитували Потебню в поліції або Міністерстві Освіти ( <g/> може <g/> , там і там <g/> ?
doc#16 Люди <g/> , що втратили стежки до народнього серця <g/> , вирішили <g/> , застосувавши чужі методи <g/> , демагогічні методи свого і свого народу найлютішого ворога <g/> , таким способом повести ( <g/> може більш відповідало б слово потягти <g/> ) свій народ на боротьбу з тим ворогом <g/> .
doc#93 В обставинах лютого політичного пригнічення зерна творчих процесів виявили дивовижну <g/> , неймовірну здатність зберігатися під мерзлотою земної поверхні <g/> , щоб прорости через багато років ( <g/> може <g/> , краще <g/> , ніж в умовах політичної свободи <g/> , але диктатури розрахунку <g/> , що <g/> , правда <g/> , не нищить творців <g/> , але вбиває перспективи мистецтва <g/> ) <g/> . </p>
doc#62 Це ж не смішно - це така ( <g/> може <g/> , і трагічна <g/> !
doc#40 Нема тут ані нічого справді чорного <g/> , ані не мусить це конче бути хід ( <g/> можуть бути це сходи тощо <g/> ) <g/> .
doc#9 Легко помітити <g/> , що вагання в наголосі мають переважно слова абстрактнішого <g/> , загальнішого значення <g/> , слова <g/> , що ширяться через школу ( <g/> може і снідання завдячує своє наголосове хитання саме зв'язкові своєму з шкільною практикою <g/> ?
doc#40 ) можуть показувати наростки -н ( <g/> ий <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#65 ) можуть наполягати на збереженні вигаслих або близьких до вигаснення рис <g/> , але це було б не успішнішим <g/> , ніж якби лікар намагався спинити процес старіння в своєму пацієнтові <g/> . </p>
doc#40 <p> При дієслівних зв'язках лишитися <g/> , остатися <g/> , стати <g/> , почати <g/> , ( <g/> в усній мові також узяти ( <g/> ся <g/> ) <g/> ) можуть уживатися не тільки присудкові імена <g/> , а і присудковий інфінітив <g/> , напр <g/> .
doc#50 Можна знайти окремі мотиви <g/> , що ведуть нас до Кобзаря образ сови <g/> , що летить над московськими шляхами ( <g/> 433 <g/> ) може нагадати Шевченків Сон <g/> ; богоборські мотиви приведуть у пам'ять Шевченкове « <g/> А ти <g/> , всевидящее око <g/> » <g/> .
doc#6 Молоко в “ <g/> Доїння корів <g/> ” ( <g/> ч. 6 <g/> ) може бути символом життєдайної сили не зіпсованого цивілізацією <g/> , природного життя <g/> .
doc#24 Картина світанку в « <g/> Mystère profane <g/> » — це не тільки символіка пробудження українського степу — це водночас і зворушлива в своїй деталізованості картина степового світання — що виписаністю деталів ( <g/> « <g/> Десь ніби з-під наших же ніг раз-у-раз вистрибують потривожені трав'яні коники <g/> , вибігають і випурхують якісь шелесливі жучки <g/> , дзвінкасті злотаві хрущики <g/> , спритні різнобарвні метелики <g/> » <g/> ) могла б конкурувати з пейзажами степу Панаса Мирного <g/> , — хоч стиль і спрямованість тут <g/> , звичайно <g/> , зовсім відмінні <g/> . </p>
doc#40 Наросток -еч ( <g/> а <g/> ) може набирати і значення властивости чи стану <g/> ; власне <g/> , тоді він виступає в формі -неч ( <g/> а <g/> ) <g/> : ворожнеча <g/> , дорожнеча <g/> , колотнеча <g/> , порожнеча <g/> . </p>