Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 <p> Виступ В. Мови не став відомим широкій громаді й через це не мав великого громадського резонансу <g/> .
doc#19 Хронологічно це <g/> , здається <g/> , останній твір Мови <g/> , можливо <g/> , написаний тоді <g/> , коли він уже знав <g/> , що йому небагато лишилося жити <g/> , своєрідний заповіт поетів <g/> .
doc#19 <p> Як уже згадувано <g/> , еволюцію поглядів Василя Мови в часі можна реконструювати тільки гіпотетично і з багатьма білими плямами <g/> .
doc#19 В найпізніших творах Мови національні моменти знов виходить на перший плян і поруч культурництва з'являються заклики до збройної боротьби з імперією <g/> . </p>
doc#19 <p> Та коли можна сперечатися <g/> , чиє житія було трагічніше <g/> , то нема сумніву <g/> , що посмертна доля найтрагічнішою була в Василя Мови <g/> .
doc#19 Тільки 1965 року нарешті змову мовчання порушено <g/> : Степан Крижанівський видав збірку поезій Василя Мови <g/> .
doc#19 На жаль <g/> , текст її уліг вимогам радянської цензури <g/> : найцікавіші політичні поезії Мови не ввійшли до збірки <g/> , в інших оминено важливі пасажі <g/> .
doc#19 Навіть відновити переважну частину літературної спадщини Мови ми вже <g/> , очевидно <g/> , не можемо <g/> .
doc#19 За свідченням М. Комарова <g/> , після Мови лишилося коло п'ятдесяти зошитів його рукописів — драми <g/> , оповідання <g/> , вірші <g/> , критика <g/> , публіцистика <g/> .
doc#19 Може систематичні розшуки в архівах Кубанщини <g/> , Харкова ( <g/> де Мова провів студентські роки <g/> ) <g/> , Одеси ( <g/> де жив Комаров <g/> , зацікавлений у літературній спадщині Мови <g/> ) <g/> , Києва <g/> , Ленінграду ( <g/> цензурна управа <g/> ) зможуть виявити цікаві речі <g/> .
doc#19 Але <g/> , як справи стоять сьогодні <g/> , можна побоюватися <g/> , що рукописи Мови потрапили до чужих і байдужих рук і десь пішли мишам на снідання або були знищені <g/> . </p>
doc#19 <p> Так трагічно склалася посмертна доля Василя Мови <g/> .
doc#19 Ми не можемо сказати <g/> , де зформувалася національна свідомість Мови — дома ще в дитинстві чи може вже в студентські роки під час перебування в Харкові під впливом знайомства з Алчевською <g/> , Потебнею та іншими членами харківської Громади <g/> , але харківські роки безперечно заважили в формуванні поглядів і стилю Мови <g/> .
doc#19 Ми не можемо сказати <g/> , де зформувалася національна свідомість Мови — дома ще в дитинстві чи може вже в студентські роки під час перебування в Харкові під впливом знайомства з Алчевською <g/> , Потебнею та іншими членами харківської Громади <g/> , але харківські роки безперечно заважили в формуванні поглядів і стилю Мови <g/> .
doc#19 Три роки судовим слідчим <g/> , сім років мировим суддею <g/> , а потім <g/> , за здогадом Миколи Зерова <g/> , головою з'їзду мирових суддів — такі скупі й не наповнені живим змістом тички офіційно-урядовської біографії Василя Мови <g/> .
doc#19 Можливо <g/> , що й сама місія насаджувача російської законности не була легкою для Мови <g/> , — але про це можемо тільки здогадуватися <g/> . </p>
doc#19 Якихось дванадцять рядочків опубліковано з поезій Мови 1861 року <g/> , а потім п'ятнадцять років не з'являлося жадного рядка <g/> .
doc#19 Поет в уявленні Мови визначається насамперед двома складниками <g/> : земляк і роботяга <g/> .
doc#19 А що « <g/> Козачий кістяк <g/> » став хрестоматійним і <g/> , власне <g/> , єдиним широковідомим з-поміж усіх творів Мови <g/> , то й не дивно <g/> , що ці погляди сприймано за погляди автора взагалі <g/> .
doc#19 <p> Тим часом знаходимо в поезії Василя Мови і зовсім інші мотиви <g/> .