Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Він <g/> , не питавши <g/> , пройшов до Н. Тут мало відбутися те <g/> , що й досі відбувається в таких обставинах <g/> : Н. мав вирішити <g/> , якою мовою говорити із незнайомцем — українською чи російською <g/> .
doc#0 Не могло бути й мови про німецький рух уперед <g/> .
doc#0 Пані Соня принципово україномовна <g/> , але її українська мова така <g/> , як може бути після сорока років перебування в польському мовному казані <g/> .
doc#0 Виявилося також <g/> , що вони були українці й говорили українською мовою <g/> .
doc#0 Німецька була в них мовою влади <g/> . </p>
doc#1 Найлегше й найдоказовіше можна це зробити <g/> , дослідивши мову творів <g/> .
doc#1 <p> Надмір контрастів у мові « <g/> Неофітів <g/> » впливає як на розуміння <g/> , так і на емоції <g/> .
doc#1 У пляні розуміння така гра контрастів мови вириває предмет із контексту однієї епохи <g/> .
doc#1 Ось приблизна схема поділу <g/> : рядки 1—25 - в церковнослов'янському стилістичному ключі <g/> ; 26-91^ писані розмовною мовою <g/> ; 92- 117 – церковнослов'янською <g/> , з поступовим зміщенням до риторики <g/> ; рядки 192 — 206 — у церковнослов'янському стилі <g/> , рядки </p><p> 207 — 218 — розмовною мовою <g/> ; 239 — 254 — у церковнослов'янському стилі <g/> ; рядки 255-283 - своєрідна синтеза обох стилів <g/> ; рядки 284-366 - розмовною мовою <g/> ; рядки 367 - 386 - специфічна архаїчна риторика <g/> ; рядки 387 — 620 — розмовною мовою <g/> ; рядки 621—640 — синтеза обох стилів <g/> ; рядки 641-655 - розмовною мовою <g/> ; рядки 654—743 — знову синтеза <g/> … </p>
doc#1 Ось приблизна схема поділу <g/> : рядки 1—25 - в церковнослов'янському стилістичному ключі <g/> ; 26-91^ писані розмовною мовою <g/> ; 92- 117 – церковнослов'янською <g/> , з поступовим зміщенням до риторики <g/> ; рядки 192 — 206 — у церковнослов'янському стилі <g/> , рядки </p><p> 207 — 218 — розмовною мовою <g/> ; 239 — 254 — у церковнослов'янському стилі <g/> ; рядки 255-283 - своєрідна синтеза обох стилів <g/> ; рядки 284-366 - розмовною мовою <g/> ; рядки 367 - 386 - специфічна архаїчна риторика <g/> ; рядки 387 — 620 — розмовною мовою <g/> ; рядки 621—640 — синтеза обох стилів <g/> ; рядки 641-655 - розмовною мовою <g/> ; рядки 654—743 — знову синтеза <g/> … </p>
doc#1 Ось приблизна схема поділу <g/> : рядки 1—25 - в церковнослов'янському стилістичному ключі <g/> ; 26-91^ писані розмовною мовою <g/> ; 92- 117 – церковнослов'янською <g/> , з поступовим зміщенням до риторики <g/> ; рядки 192 — 206 — у церковнослов'янському стилі <g/> , рядки </p><p> 207 — 218 — розмовною мовою <g/> ; 239 — 254 — у церковнослов'янському стилі <g/> ; рядки 255-283 - своєрідна синтеза обох стилів <g/> ; рядки 284-366 - розмовною мовою <g/> ; рядки 367 - 386 - специфічна архаїчна риторика <g/> ; рядки 387 — 620 — розмовною мовою <g/> ; рядки 621—640 — синтеза обох стилів <g/> ; рядки 641-655 - розмовною мовою <g/> ; рядки 654—743 — знову синтеза <g/> … </p>
doc#1 Ось приблизна схема поділу <g/> : рядки 1—25 - в церковнослов'янському стилістичному ключі <g/> ; 26-91^ писані розмовною мовою <g/> ; 92- 117 – церковнослов'янською <g/> , з поступовим зміщенням до риторики <g/> ; рядки 192 — 206 — у церковнослов'янському стилі <g/> , рядки </p><p> 207 — 218 — розмовною мовою <g/> ; 239 — 254 — у церковнослов'янському стилі <g/> ; рядки 255-283 - своєрідна синтеза обох стилів <g/> ; рядки 284-366 - розмовною мовою <g/> ; рядки 367 - 386 - специфічна архаїчна риторика <g/> ; рядки 387 — 620 — розмовною мовою <g/> ; рядки 621—640 — синтеза обох стилів <g/> ; рядки 641-655 - розмовною мовою <g/> ; рядки 654—743 — знову синтеза <g/> … </p>
doc#1 Ось приблизна схема поділу <g/> : рядки 1—25 - в церковнослов'янському стилістичному ключі <g/> ; 26-91^ писані розмовною мовою <g/> ; 92- 117 – церковнослов'янською <g/> , з поступовим зміщенням до риторики <g/> ; рядки 192 — 206 — у церковнослов'янському стилі <g/> , рядки </p><p> 207 — 218 — розмовною мовою <g/> ; 239 — 254 — у церковнослов'янському стилі <g/> ; рядки 255-283 - своєрідна синтеза обох стилів <g/> ; рядки 284-366 - розмовною мовою <g/> ; рядки 367 - 386 - специфічна архаїчна риторика <g/> ; рядки 387 — 620 — розмовною мовою <g/> ; рядки 621—640 — синтеза обох стилів <g/> ; рядки 641-655 - розмовною мовою <g/> ; рядки 654—743 — знову синтеза <g/> … </p>
doc#1 <p> Зовнішнім показником зміни стилю <g/> , тональности <g/> , атмосфери є чітке обмеження кількосте й ролі церковнослов'янізмів у мові поезій <g/> .
doc#1 Кожен вірш стає мовби дослідницьким екскурсом у глибини словозначень <g/> , розробкою багатих семантичних покладів мови <g/> . </p>
doc#1 Жадного слова <g/> , що прозвучало б недоречно в розмовній мові — ні церковнослов'янізмів <g/> , ні запозичень <g/> , ні вульґаризмів <g/> .
doc#1 <p> Тенденція Шевченкових віршів цього періоду до крайнього спрощення мови у пляні зовнішніх показників та незвичайно насиченого використання семантичних нюансів слова позначилася і на жанровому аспекті його творчости <g/> : у нього раптом з'являється особливий поетичний жанр <g/> , який можна назвати віршем-мініятюрою <g/> .
doc#1 Тепер фолкльор вабить Т. Шевченка універсальним характером своїх образів і простотою мови — простотою <g/> , котра <g/> , однак <g/> , значною мірою символічна <g/> .
doc#2 Іменник і дієслово <g/> , здебільша в елементарному переліку <g/> , — мова поетки <g/> .
doc#2 Напруга суб'єктивної розпуки й волі не меншає <g/> , але сублімується в мужність і поезію загальної ваги <g/> , а « <g/> я <g/> » стає не центром світу <g/> , а тільки займенником <g/> , що з ним <g/> , чей же <g/> , за законами мови має узгоджуватися присудок <g/> .