Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#25 <p> Особистість народу <g/> , геній народу <g/> , психологічний склад народу — їх відзеркалення в мові — вся ця термінологія і саме коло понять безконечно далекі від позитивізму і є не що інше <g/> , як повторення загальників гумбольдтівського ідеалізму <g/> .
doc#40 Але найневтральніший емоційно і найпоширеніший з тих наростків <g/> , що надають слову збірного значення <g/> , є нульовий наросток іменників середнього роду на -я <g/> , зв'язаний звичайно з подвоєнням приголосного перед закінченням ( <g/> якщо є умови для такого подвоєння <g/> ) <g/> : зілля <g/> , ломаччя <g/> , приладдя <g/> , збіжжя <g/> , лушпайя <g/> , листя <g/> , пір'я. Слова такого типу дуже поширені в українській мові <g/> , яка залюбки використовує збірні значення <g/> , напр <g/> .
doc#9 <p> Він твердить тепер всупереч своїм колишнім вимогам « <g/> наддніпрянської чистоти <g/> » й незайманости літературної мови <g/> , що літературна мова вже в принципі мусить бути діялектно многоосновна <g/> .
doc#40 Важить і те <g/> , що в сучасній українській мові службові слова ( <g/> до яких певною мірою належать і дієслівні зв'язки <g/> ) виступають посередниками в зв'язку повнозначних слів тільки при керуванні <g/> , мова не знає троєслівного узгодження <g/> .
doc#81 Між інсценізацією байок Крилова й листом до Курбаса була ще одна театральна спроба <g/> , але про неї пізніше <g/> , коли буде мова про мою « <g/> профшколу <g/> » </p><p> Причини фраµментарности моєї театральної й спортивної активности були не тільки внутрішні <g/> , закорінені в моїй вдачі <g/> .
doc#40 Але сама мова <g/> , повторюємо <g/> , не дає ознак <g/> , за якими можна відрізняти архаїзми від новотворів <g/> .
doc#40 Поскільки ненаголошене о в українській мові може наближатися до у <g/> , то ці явища подеколи охоплюють і його <g/> , напр <g/> .
doc#26 Тож скажемо наприкінці передмови по мові <g/> : Шевченко — Шевченко <g/> , всіх і нічий зокрема <g/> .
doc#72 Ось як змальовує авторка враження своїх героїв — молодих революціонерів з підросійської України — від мітингу у Львові <g/> : “ <g/> Тут <g/> , серед сеї блискучої юрби <g/> , в залі <g/> , залитій світлом — він чує мову своїх степів <g/> , своїх ланів <g/> , мову <g/> , якою говорять ті брати його <g/> , що живуть в тісних халупках без світу й повітря <g/> .
doc#72 Галицькі елементи перетворилися на невід'ємну частину сучасної української мови і не тільки тому <g/> , що просто в ній з'явилися <g/> , а й тому <g/> , що вплинули на саму структуру мови в її послідовному відході від традицій етнографізму <g/> , притаманних мові XIX століття <g/> , особливо доби народництва <g/> . </p>
doc#91 Розрахунок простий <g/> : коли думка й почуття будуть убиті <g/> , читач утратить смак і до мови <g/> .
doc#72 вільний розвиток культури й мови так само <g/> , як практику їхньої релігії <g/> " ( <g/> 7 <g/> , 1. Riga <g/> , ст <g/> .
doc#81 Свідома чи несвідома настанова цієї літератури була та <g/> , що мову можна і треба гнути <g/> , як мовознавець хоче <g/> .
doc#40 Дублети бо здебільшого становлять собою наслідок впливу різних говірок на літературну мову <g/> , а в нормальних обставинах <g/> , коли країна об'єднана державно <g/> , літературна мова панує над діялектами <g/> , а не навпаки <g/> .
doc#40 Ці чергування не захопили новіших для української мови слів чужого походження <g/> , де тим часом зберігається всупереч законам української мови старанна вимова основи слова <g/> , без звукових змін <g/> , напр <g/> .
doc#61 <p> Найпікантніше <g/> , одначе <g/> , те <g/> , що в наш сповнений політикою час відхід від політики і звернення до проблематики інтимного <g/> , внутрішнього світу людини має свою недвозначну й вимовну політичну мову <g/> .
doc#92 Але про його далеко не вичерпний характер свідчить хоч би те <g/> , що за кілька років словник російської мови інших упорядників вийшов у сімнадцяти томах <g/> , хоч і це далеко не вичерпувало фактів мови <g/> .
doc#81 » Мова йшла <g/> , зрозуміло <g/> , не про оранку <g/> ; щоб зрозуміти <g/> , про що була мова <g/> , треба було згадати російське орать — кричати <g/> .
doc#40 Тому одібного типу слова ( <g/> або й індивідуальні неологізми <g/> ) можна знайти в поетичній мові <g/> , напр <g/> .
doc#53 Можна додати <g/> , що в цій схемі прийдешнє відкривало <g/> , власне <g/> , дві альтернативні можливості — або таки остаточне поглинення української мови всеімперською російською або виформування всеосяжної української <g/> , правдоподібно на основі української розмовної мови <g/> .