Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 влучну селянську пашпортизацію <g/> . Перед нами був джентльмен <g/> . </p><p> Незвичайним було місце <g/> ,
doc#1 , що стає зрозумілим лише після того <g/> , як перед нами постане розгорнутий ряд часткових образів <g/> .
doc#4 й він з нью-йоркського бруку <g/> ! » — </p><p> Тепер перед нами тема великого міста ще раз і взагаль- неніше — то
doc#4 бите скло занедбаної дільниці <g/> , тепер перед нами Нью-Йорк <g/> , Америка <g/> , чужий світ <g/> . Але це не кінець
doc#4 і руку <g/> : </p><p> « <g/> Ти б навчилася рибу ловить <g/> ! » — </p><p> перед нами <g/> , всупереч усьому <g/> , родинна ідилія <g/> , щастя
doc#6 їм глузуючи простягають кусень вугілля <g/> ; перед нами наймит <g/> , що жартує <g/> , господар <g/> , що наглядає <g/> ,
doc#6 забути їхню історично-мистецьку генезу <g/> , але з нами залишиться те <g/> , що зробило їх неповторними й <g/> ,
doc#9 morgana <g/> » <g/> , 15 <g/> ) <g/> ; відлеглість ( <g/> « <g/> Відлеглість між нами стала зразу коротша <g/> » — « <g/> Дебют <g/> » <g/> , 98 <g/> ) <g/> ; розривка (
doc#9 — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 65 <g/> ) <g/> ; паде — падає ( <g/> « <g/> Не паде між нами тінь когось третього <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 65 <g/> ; пор <g/> .
doc#14 , щоб не менторувати <g/> , щоб не забувати <g/> , що перед нами справжній <g/> , чи не єдиний у нас тепер майстер і що <g/> ,
doc#14 теми — « <g/> У час <g/> , що не має імення й над нами грозою завис <g/> » — « <g/> Ані вістки від вас ми не маєм <g/> » <g/> … </p>
doc#14 м'ят <g/> , летом рут <g/> , </p><p> і мов тінь сиза <g/> , плеснуть за нами </p> <p> — вітромм'ят <g/> , летомрут <g/> , мовтіньсиза — це треба
doc#14 на глобусовім дні <g/> , є ще інша <g/> , що зорею лине понад нами <g/> . Справа <g/> , отже <g/> , не в забутті України і не в зраді <g/> ,
doc#15 на матеріялі називного речення Море <g/> : </p><p> Перед нами особливе значення категорії називного
doc#16 теоретичної постави питання <g/> , то констатовані нами факти дають змогу говорити покищо одне <g/> :
doc#19 . Він пише Кониському <g/> : </p><p> І слави і дяки зажив ти між нами </p> <p> На діло народне своїми трудами <g/> . </p><p> В похмуру
doc#19 , не в дії <g/> , а в розповіді дійових осіб <g/> ; перед нами постає широка й кольоритна ґалерія типів <g/> ,
doc#20 і навіть — неймовірно — з опаленням <g/> . Поза нами їдуть майже самі військові <g/> . Грошей за проїзд ми
doc#20 ваги першої <g/> , зовсім дрібної щілинки між нами <g/> , не мали уяви про те <g/> , що вона розростеться мало
doc#20 . Але ми досконало здавали собі справу з них <g/> . Між нами простягалася чимраз ширша прірва <g/> . Наші