Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 <p> ( <g/> « <g/> Якось страшно <g/> » <g/> ) </p><p> Ми тепер понурі і завзяті <g/> , </p> <p> Нас тепер ще тяжче стало взяти Тихим словом ніжности й тепла <g/> . </p>
doc#6 Нас тут цікавить не позиція Франка <g/> , а незнайомство мистця з поетом <g/> , однією з центральних постатей української літератури останньої чверти дев'ятнадцятого й початку двадцятого сторіччя <g/> . </p>
doc#9 В літературнім язиці треба завести певну одностайність в формах <g/> »1. </p> <p> Нас не цікавить тут посутня оцінка дискусії <g/> .
doc#16 Але і поза цим тут поставлено всі крапки над і. Нас кличуть до інквізиції й « <g/> стєнки <g/> » <g/> ; нам ототожнюють охрищення Руси й Хмельниччину з большевицькою « <g/> стенкою <g/> » <g/> ; нам твердять <g/> , що нічого українського в історії України не було <g/> , а є тільки вічна й незмінна для всіх народів ґільйотина й « <g/> стєнки <g/> » <g/> .
doc#37 Нас оточувала порожнеча <g/> , і ми заповнювали її ілюзіями <g/> . </p>
doc#38 Нас учать <g/> , що література — це стиль <g/> , а історія літератури — історія зміни стилів <g/> . </p>
doc#48 Нас уже не задовольняє неорганізованість <g/> , крихкість і суб'єктивність її <g/> .
doc#53 Близькі до цього випадки усунення прийменника ( <g/> « <g/> Нас вісти заходять <g/> » — З <g/> , 87 <g/> ) або заступлення прийменника іншим ( <g/> « <g/> Од золота двері <g/> »— 7 <g/> , 88 <g/> ) <g/> .
doc#54 Переплеск цих двох почуттів одного в одне показаний у строфі <g/> , що її варт навести <g/> : </p><p> Замало кожному із нас було </p><p> Заходити у звільнене село </p><p> Чи місто <g/> , щойно визволене <g/> , й знати <g/> , </p><p> Що з кожного будинку <g/> , в дощ чи сніг <g/> , </p> <p> Нас вибіжать стрічати на поріг </p><p> Чиясь дружина й незнайома мати <g/> ! </p>
doc#56 Нас люблять без нас <g/> . </p>
doc#59 <p> Нас запитають <g/> : чи була типова Галочка для українського визвольного руху <g/> ?
doc#81 Нас приймали щиро й гостинно <g/> , але мій безпосередній колеµа <g/> , викладач білоруської мови <g/> , хоч обіцяв обмінюватися книжками й відбитками статтів <g/> , ніколи нічого мені не послав і на мої листи не відповідав <g/> .
doc#81 Нас попередили <g/> , що католікос не говорить по-російськи <g/> , і прийняття відбувалося французькою мовою <g/> .
doc#81 Нас тішить <g/> , якщо наше рідне місто розбудовується <g/> .
doc#81 Нас тримало в полоні сьогоднішнє <g/> , ну <g/> , може <g/> , завтрішнє <g/> .
doc#81 Нас зустрічали приватно <g/> , привітно і радо <g/> .
doc#84 ? </p><p> Один з провідних наших малярів і графіків говорив на Конгресі мистців приблизно так <g/> : Нас кличуть іти в рівень з добою <g/> . Але ми не хочемо цього <g/> . Бо що
doc#84 ) Нас цікавить провінційність <g/> .
doc#84 Нас може врятувати політика <g/> , зброя <g/> , організація <g/> .
doc#89 Нас тут не обходить <g/> , чи правильно схарактеризовано обох « <g/> майстрів доказу <g/> » <g/> .