Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#2 Рідко з'являються прикметники <g/> : </p> <p> Нам любо жити в Переяславі <g/> . </p>
doc#6 На око можна було б тут згадати й такі картини <g/> , як — у торонтському циклі — “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” або “ <g/> Пожнив'я років чистого гуманізму <g/> ” <g/> .
doc#6 У картині з торонтської серії “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” <g/> , щоб підкреслити контраст між ситими й голодними народами <g/> , у канадський краєвид всуваються образи злиднів <g/> , бачені мистцем в Індії <g/> , —бездомні <g/> , кулі <g/> , жебрущі <g/> … </p>
doc#6 З'явлються назви іронічні ( <g/> “ <g/> Культурний обмін у Канаді <g/> ” <g/> ) <g/> , метафоричні ( <g/> “ <g/> Дияволове весілля <g/> ” <g/> ) <g/> , метонімічні ( <g/> “ <g/> Вітер співає в телефонних дротах <g/> ” <g/> ) <g/> , назви <g/> , що розкривають ідею картини ( <g/> “ <g/> Ось де мій ворог <g/> ” <g/> ) <g/> , що зміщують площини картини ( <g/> “ <g/> Иоан Христитель на батьковій фармі <g/> ” <g/> ) <g/> , що підносять мораль картини ( <g/> “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” — про злидні Індії <g/> ) <g/> , що вносять особисті мотиви ( <g/> “ <g/> Коли час сказати прощай <g/> ” <g/> ) <g/> , і такі <g/> , що виводять далеко поза межі даної картини ( <g/> “ <g/> Я радів і журився при кожній погоді <g/> ” — власна цитата з “ <g/> The Hound of Heaven <g/> ” Фр <g/> .
doc#9 Нам важливо тільки підкреслити <g/> , що обидва дискутанти — галичани <g/> , але жаден з них не ставить під сумнів і не робить об'єктом обговорення питання про великоукраїнську основу літературної мови <g/> .
doc#9 Він писав <g/> : </p><p> Ляхи ж письменством попсували </p> <p> Нам нетямні монастирі <g/> . </p>
doc#9 <p> Нам можуть сказати <g/> , що цю останню ролю слід би приписати Т. Шевченкові <g/> , а не П. Кулішеві <g/> .
doc#9 троянда <g/> » <g/> , V <g/> , 54 <g/> ) <g/> ; наїдки ( <g/> « <g/> Наїдки подай Нам тут <g/> » - « <g/> Йоганна <g/> , жінка Хус <g/> » <g/> , VIII <g/> , 54 <g/> ) <g/> ; ванькир ( <g/> « <g/> Засунув завісу <g/> , що відділяє ванькир від хати <g/> » — « <g/> У пущі <g/> » <g/> , IX <g/> , 96 <g/> ) <g/> ; ліхтарня ( <g/> « <g/> Стовп <g/> …
doc#9 пісня <g/> » <g/> , VIII <g/> , 241 <g/> ) <g/> ; тут — сюди ( <g/> « <g/> Наїдки подай Нам тут <g/> » — « <g/> Йоганна <g/> , жінка Хус <g/> » <g/> , VIII <g/> , 56 <g/> ) <g/> ; відай — мабуть ( <g/> « <g/> Я розумію <g/> , Ти <g/> , убогий <g/> » — « <g/> На полі крови <g/> » <g/> , VIII <g/> , 27 <g/> ; Грін <g/> .
doc#14 Натомість він хоче — неймовірних скупчень приголосних « <g/> чи долонь ніжних ласки приречені Нам з чол борозен скорбність зотруть <g/> » <g/> , — ці сполуки хл <g/> , мзч <g/> , нск <g/> , стьз <g/> , — або ще в уст кут —це дуже радикальна полеміка <g/> , це виклик і бій <g/> .
doc#16 Нам <g/> , правда <g/> , кажуть <g/> , що « <g/> Донцов не проводив <g/> , а тільки зручно грав на настроях і захопленні модними гаслами <g/> » ( <g/> Лаго дівський <g/> ) <g/> .
doc#22 Нам вона не цікава <g/> .
doc#24 Нам здається <g/> , що причини цього треба шукати у темпераменті Любченка — письменника і людини <g/> , — далеко врівноваженішому і може більше обтяженому культурною виучкою <g/> , ніж <g/> , приміром <g/> , у Хвильового або Миколи Куліша <g/> .
doc#24 Нам здається невипадковим <g/> , що після « <g/> Вертепу <g/> » Любченко не створив нічого рівновартного <g/> , нічого настільки ж змістовного й синтетичного <g/> .
doc#27 У повісті « <g/> Майор <g/> » ( <g/> 1859 <g/> ) герой <g/> , Сагайдачний <g/> , до певної міри alter ego Кулішів <g/> , каже <g/> , висловлюючи погляди <g/> , напевне близькі авторові <g/> : « <g/> Нам слід жити з простим людом <g/> , слід із ним поріднитися <g/> ; серед простолюддя скоріше натрапиш на вірну <g/> , щиру й живу людину <g/> , ніж серед панів <g/> ; у простих людей є ще щира дружба <g/> , є любов <g/> , якої не схитнуть ніякі рахунки та відносини <g/> » <g/> .
doc#27 Нам треба создать сотрудників і читателів <g/> » ( <g/> до Ґалаґана <g/> , 1857 <g/> ) <g/> .
doc#27 Нам аби люде стались людьми <g/> …
doc#29 <p> Нам скажуть <g/> : але « <g/> Березіль <g/> » уже грав у Харкові <g/> , коли приїздив у травні 1924-го на короткі гостинні виступи <g/> .
doc#30 Не тільки тритомничок6 <g/> , хоч і за те честь Нам і хвала <g/> , що той пригріли <g/> . </p>
doc#31 Ми знаємо й кажемо <g/> : їй треба до лікнепу <g/> » <g/> ) <g/> , з опонентами ( <g/> « <g/> Нам потрібні <g/> , товаришу Пилипенко <g/> , клюбні робітники <g/> » <g/> ) <g/> , часом витримані в виразно приватному стилі ( <g/> « <g/> Коли ви <g/> , тов <g/> .