Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Перед нами був джентльмен <g/> . </p>
doc#1 Справді <g/> , композиція його напрочуд послідовна й сувора у пляні зіставлення « <g/> людей <g/> » і « <g/> царів <g/> » — обидва слова мають символічний <g/> , узагальнений смисл <g/> , що стає зрозумілим лише після того <g/> , як перед нами постане розгорнутий ряд часткових образів <g/> .
doc#4 » — </p><p> Тепер перед нами тема великого міста ще раз і взагаль- неніше — то було бите скло занедбаної дільниці <g/> , тепер перед нами Нью-Йорк <g/> , Америка <g/> , чужий світ <g/> .
doc#4 » — </p><p> Тепер перед нами тема великого міста ще раз і взагаль- неніше — то було бите скло занедбаної дільниці <g/> , тепер перед нами Нью-Йорк <g/> , Америка <g/> , чужий світ <g/> .
doc#4 » — </p><p> перед нами <g/> , всупереч усьому <g/> , родинна ідилія <g/> , щастя людського розуміння й тихої втечі на природу <g/> : « <g/> він <g/> » <g/> , « <g/> з Переяслава <g/> » — рибалка <g/> .
doc#6 Ось свині в холодній загорожі думають <g/> , що їх годують <g/> , а їм глузуючи простягають кусень вугілля <g/> ; перед нами наймит <g/> , що жартує <g/> , господар <g/> , що наглядає <g/> , дівчина з замурзаним обличчям ( <g/> “ <g/> Годує свині вугіллям <g/> ” <g/> , ч. 12 <g/> ) <g/> .
doc#6 Дивлячися на його картини <g/> , ми можемо забути їхню історично-мистецьку генезу <g/> , але з нами залишиться те <g/> , що зробило їх неповторними й <g/> , кінець-кінцем у цьому сенсі <g/> , нашими <g/> , частиною культури нашого сьогодні <g/> , нашого естетичного світу <g/> .
doc#9 » <g/> , 90 <g/> ) <g/> ; розпач ( <g/> « <g/> Свої болі <g/> , розбиті надії і свою розпач <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 60 <g/> ) <g/> ; стосунки ( <g/> « <g/> От тобі і добрі сусідські стосунки <g/> » — « <g/> Коні не винні <g/> » <g/> , 249 <g/> ) <g/> ; шаленство ( <g/> « <g/> Якесь шаленство всіх обхопило <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 15 <g/> ) <g/> ; відлеглість ( <g/> « <g/> Відлеглість між нами стала зразу коротша <g/> » — « <g/> Дебют <g/> » <g/> , 98 <g/> ) <g/> ; розривка ( <g/> « <g/> За цими <g/> …
doc#9 У дієслівних формах теж знайдемо деякі галицькі особливості <g/> : впірнати — поринати ( <g/> « <g/> Сідаю і наче впірнаю у море <g/> » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 273 <g/> ) <g/> ; залля — залити ( <g/> « <g/> Овеча отара залляла вулицю <g/> » — « <g/> Fata morgana <g/> » <g/> , 65 <g/> ) <g/> ; паде — падає ( <g/> « <g/> Не паде між нами тінь когось третього <g/> » — « <g/> Intermezzo <g/> » <g/> , 65 <g/> ; пор <g/> .
doc#14 Та не робім цього кроку <g/> , щоб не менторувати <g/> , щоб не забувати <g/> , що перед нами справжній <g/> , чи не єдиний у нас тепер майстер і що <g/> , зрештою <g/> , він С£^м це добре знає <g/> , уже знає <g/> , що влада се — се р ц е <g/> .
doc#14 <p> Перемога була б остаточною <g/> , якби поет часом не зривався в катеринковий ритм і апокаліптичні теми — « <g/> У час <g/> , що не має імення й над нами грозою завис <g/> » — « <g/> Ані вістки від вас ми не маєм <g/> » <g/> … </p>
doc#14 Або нищення ритмом наголошености односкладових слів <g/> : </p><p> попливуть у далінь — вітром м'ят <g/> , летом рут <g/> , </p><p> і мов тінь сиза <g/> , плеснуть за нами </p> <p> — вітромм'ят <g/> , летомрут <g/> , мовтіньсиза — це треба читати як одне слово <g/> .
doc#14 А зрештою для Лесича <g/> , крім географічної України <g/> , що лежить на глобусовім дні <g/> , є ще інша <g/> , що зорею лине понад нами <g/> .
doc#15 А це відповідає особливому характерові мислення <g/> , особливому спрямованню думки в називному реченні <g/> , спрямованню <g/> , яке блискуче охарактеризував Пєшковський на матеріялі називного речення Море <g/> : </p><p> Перед нами особливе значення категорії називного відмінка <g/> , яке ми назвемо екзистенціяльним або буттєвим <g/> .
doc#16 Але якщо не говорити тепер про практичні моменти <g/> , а лишатися в межах теоретичної постави питання <g/> , то констатовані нами факти дають змогу говорити покищо одне <g/> : вісниківство <g/> , школа Донцова <g/> , — не синонім поняття українського націоналізму <g/> .
doc#19 Він пише Кониському <g/> : </p><p> І слави і дяки зажив ти між нами </p> <p> На діло народне своїми трудами <g/> . </p>
doc#19 <p> Раз-у-раз ми знайомимося з новими персонажами <g/> , тільки не безпосередньо <g/> , не в дії <g/> , а в розповіді дійових осіб <g/> ; перед нами постає широка й кольоритна ґалерія типів <g/> , вихоплених з більшою або меншою повнотою з життя <g/> , змальованих кількома <g/> , але влучними рисами <g/> .
doc#20 Поза нами їдуть майже самі військові <g/> .
doc#20 <p> Тоді ми не усвідомлювали ваги першої <g/> , зовсім дрібної щілинки між нами <g/> , не мали уяви про те <g/> , що вона розростеться мало не в прірву <g/> .
doc#20 Між нами простягалася чимраз ширша прірва <g/> .