Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сучасности <g/> » написав про тридцять чорний рік <g/> , а нам припадає докинуте тут слівце про сорок чорний <g/> .
doc#0 ! Як у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p><p> Та тільки хура й досі там <g/> , — </p><p> була б там <g/> , якби
doc#1 , точніше кажучи <g/> , лише розпочатим <g/> . Наскільки нам відомо <g/> , Т. Шевченко навіть не пробував братися
doc#1 є останній вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , якого він написав десь за десять днів
doc#1 ритм <g/> . </p><p> Тональність поезії « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> … » — жартівливо-сумна <g/> . При всій любові
doc#1 тонкощі його анітрохи не хвилювали <g/> . Однак якби нам хотілося звести його ідеї 1860 р. в одне логічне
doc#1 , неповного користання з усіх благ <g/> , які воно нам дає <g/> . Це гріх целібату <g/> , що його поет називає —
doc#1 <p> Кругом хатини насаджу <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , </p><p> 15 лютого 1861 р. <g/> ) </p><p> Важливо <g/> , що
doc#2 « <g/> погляд з яким діти приходять від незнаного нам янгольського поля 1 знаходять наш світ новим <g/> ,
doc#2 , якби не той струмочок <g/> , — можуть відповісти нам наші противники <g/> . </p><p> Початкова тема Лятуринської
doc#2 — мова поетки <g/> . Рідко з'являються прикметники <g/> : </p> <p> Нам любо жити в Переяславі <g/> . </p><p> Іде сюди із Греків овоч </p><p> і
doc#2 усунене <g/> , опис поетчиних відчувань оминений <g/> , нам кажуть бачити світ і вслухуватися в нього <g/> , а не в
doc#3 двоє речень на архаїчніше два речення <g/> . </p><p> Що нам скаже в цій справі наше прескриптивне і описове
doc#4 злого чи хибного в аналізі засобів <g/> , і формалізм нам тут багато допоміг <g/> , як довго ми свідомі того <g/> , що
doc#4 чує « <g/> усміх <g/> , тепло і руку <g/> » <g/> , « <g/> коли так гарно нам достигла осінь <g/> » <g/> . Ніби прямою парафразою з міту
doc#4 що ми згубили </p><p> і душу в цій боротьбі <g/> , </p><p> і пробачення нам не буде <g/> , милий <g/> , </p><p> ні по цей <g/> , </p><p> ні по той бік <g/> . </p><p> ( <g/> « <g/> Жаль <g/> » <g/> ) </p>
doc#4 заколисливі ритми на зразок — </p><p> Що батьківщина нам <g/> , борцям упертим </p><p> За право вмерти не в чужій землі
doc#5 вдячність видавцям за те <g/> , що вони дали нам цей твір <g/> . Правда <g/> , вони думали <g/> , здається <g/> , що
doc#6 й такі картини <g/> , як — у торонтському циклі — “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” або “ <g/> Пожнив'я років чистого
doc#6 простір <g/> . У картині з торонтської серії “ <g/> Нам важко зрозуміти <g/> ” <g/> , щоб підкреслити контраст