Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сучасности <g/> » написав про тридцять чорний рік <g/> , а нам припадає докинуте тут слівце про сорок чорний <g/> .
doc#0 стиль <g/> . Перша зустріч буде за три дні <g/> . Сьогодні ми прощаємося <g/> , і додому Н. доходить без сирен
doc#0 й допливів <g/> . Бадьоро він благослив Н. <g/> : </p><p> — їдьте <g/> , ми вас знайдемо <g/> . </p><p> Йому був властивий <g/> , як перед тим у
doc#0 ! Як у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p><p> Та тільки хура й досі там <g/> , — </p><p> була б там <g/> , якби
doc#0 влучну селянську пашпортизацію <g/> . Перед нами був джентльмен <g/> . </p><p> Незвичайним було місце <g/> ,
doc#0 . У ґурманських здібностях Петрова ми ніколи не сумнівалися <g/> . Н. вагається <g/> , але
doc#0 — au-dessus de la melee ( <g/> понад колотнечею <g/> ) <g/> . Ми вибрали позицію невоювання в чужих війнах <g/> .
doc#0 ! <g/> ) минуло 115 років <g/> , а від смерти 75. Його — їх ми не забули — « <g/> Пригоди молодецького вояченька
doc#0 від світу <g/> . Ідеально і по-різному <g/> , це — і тут ми в безпосередній нашій темі — Сковорода і <g/> … <g/> , та
doc#1 риси його творчости 1857- 1859 рр <g/> . </p><p> Тут ми знаходимо твори різних жанрів і з різними
doc#1 , точніше кажучи <g/> , лише розпочатим <g/> . Наскільки нам відомо <g/> , Т. Шевченко навіть не пробував братися
doc#1 , що стає зрозумілим лише після того <g/> , як перед нами постане розгорнутий ряд часткових образів <g/> .
doc#1 москалі украли <g/> , </p><p> А хлопців в москалі забрали <g/> , </p><p> А ми неначе розійшлись <g/> , </p><p> Неначе брались — не
doc#1 раптово й несподівано з'являється підмет « <g/> ми <g/> » <g/> . Але хто це — « <g/> ми <g/> » <g/> ? Вірш не може бути
doc#1 з'являється підмет « <g/> ми <g/> » <g/> . Але хто це — « <g/> ми <g/> » <g/> ? Вірш не може бути автобіографічним <g/> , бо Т.
doc#1 є останній вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , якого він написав десь за десять днів
doc#1 ритм <g/> . </p><p> Тональність поезії « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> … » — жартівливо-сумна <g/> . При всій любові
doc#1 року його життя <g/> . Еволюція стилю <g/> , яку МИ ДОСЛІДИЛИ <g/> , - перехід під деструктивного <g/> ,
doc#1 віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо чинові рук наших <g/> : Боже
doc#1 соціяльного устрою <g/> . Не сокиру <g/> , а тільки книжку ми бачимо в основі образу апостола правди і науки <g/> . </p>