Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Сучасности <g/> » написав про тридцять чорний рік <g/> , а нам припадає докинуте тут слівце про сорок чорний <g/> .
doc#0 ! Як у Глібова <g/> : </p><p> Хто винен з них <g/> , хто ні <g/> , судить не нам <g/> , </p><p> Та тільки хура й досі там <g/> , — </p><p> була б там <g/> , якби
doc#0 влучну селянську пашпортизацію <g/> . Перед нами був джентльмен <g/> . </p><p> Незвичайним було місце <g/> ,
doc#0 <p> Від народження Гашка ( <g/> так по-чеськи <g/> , у нас звичайно Гашека <g/> , бо так росіяни <g/> ! <g/> ) минуло 115
doc#0 веде до загального щастя ( <g/> але що веде <g/> ? <g/> ) <g/> . Третій нас тут цікавить <g/> , це шлях втечі від світу <g/> . Ідеально
doc#0 походів Яна Жижки до самоспаленого вже майже за нас Яна Палаха <g/> , чиє місце самострати пражани
doc#1 , точніше кажучи <g/> , лише розпочатим <g/> . Наскільки нам відомо <g/> , Т. Шевченко навіть не пробував братися
doc#1 Ігоревім <g/> » <g/> , кілька варіянтів якого дійшли до нас <g/> . Неважко помітити <g/> , наскільки варіянт <g/> ,
doc#1 , що стає зрозумілим лише після того <g/> , як перед нами постане розгорнутий ряд часткових образів <g/> .
doc#1 є останній вірш Т. Шевченка <g/> , « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , якого він написав десь за десять днів
doc#1 ритм <g/> . </p><p> Тональність поезії « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> … » — жартівливо-сумна <g/> . При всій любові
doc#1 знаходимо тільки у двох віршах <g/> : « <g/> Ашшур не спасе нас <g/> , не будемо їздити ми на коні <g/> , і вже не скажемо
doc#1 тонкощі його анітрохи не хвилювали <g/> . Однак якби нам хотілося звести його ідеї 1860 р. в одне логічне
doc#1 , неповного користання з усіх благ <g/> , які воно нам дає <g/> . Це гріх целібату <g/> , що його поет називає —
doc#1 <p> Кругом хатини насаджу <g/> … </p><p> ( <g/> « <g/> Чи не покинуть нам <g/> , небого <g/> » <g/> , </p><p> 15 лютого 1861 р. <g/> ) </p><p> Важливо <g/> , що
doc#2 « <g/> погляд з яким діти приходять від незнаного нам янгольського поля 1 знаходять наш світ новим <g/> ,
doc#2 зустрів її на стежці своєї « <g/> Прощі <g/> » і обдарував нас повним грації й глибини мініятюрним портретом
doc#2 на той ледь помітний струмочок <g/> , що багато з нас спостерігало в Баварії <g/> , — спитаємо ми <g/> . Хіба тік
doc#2 , якби не той струмочок <g/> , — можуть відповісти нам наші противники <g/> . </p><p> Початкова тема Лятуринської
doc#2 — мова поетки <g/> . Рідко з'являються прикметники <g/> : </p><p> Нам любо жити в Переяславі <g/> . </p><p> Іде сюди із Греків овоч </p><p> і