Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Чудно якось діється між нами <g/> !
doc#40 То вийшли ми з ночей <g/> , то вийшли ми з зими <g/> , тепер рости б нам <g/> !
doc#94 сам Бог у нас <g/> ! </p>
doc#40 : « <g/> Чудно якось діється між нами <g/> !
doc#62 Об'єктивно беручи <g/> , і " <g/> Танк <g/> " <g/> , і " <g/> Ми <g/> " віщували неминучість усунення Донцова з його " <g/> держави <g/> " - журналістично-карикатурного імітування імперій Муссоліні <g/> , Гітлера та їхніх наслідувачів у Центральній Европі <g/> .
doc#62 Не нав'язуючи аж ніяк до Драгоманова – боронь <g/> , Боже <g/> , - бунтівники з " <g/> Танку <g/> " і " <g/> Ми <g/> " підсвідоме виходили з комплексу втоми від безнастанного адресу­вання до підлітків і туги за письменством - і життям - для таки дорослих <g/> . </p>
doc#62 Це час наростання впливу Донцова та його журналу в Західній Україні ( <g/> з переплескуванням через Збруч <g/> , де Микола Хвильовий починав свій бунт проти радянщини в межах радянщини <g/> ) і час перших тривожних симптомів розколу зсередини табору Донцова - спроба заснувати угруповання " <g/> Танк <g/> " <g/> , потім заснування журналу " <g/> Ми <g/> " як реакції на чимраз ясніші вияви елементарности й примітивізму ідеології Донцова і на брак етичних критеріїв у його журналістичній поведінці <g/> .
doc#62 Побічно й здебільшого коротко <g/> , часом лише натяком <g/> , згадуються полеміка Донцова з " <g/> Ділом <g/> " <g/> , проблеми фінансування " <g/> Вісника <g/> " <g/> , реакція на постання комуністичних " <g/> Нових шляхів <g/> " <g/> , питання цензурування журналу Донцова <g/> , справа " <g/> Танку <g/> " і " <g/> Ми <g/> " і заходів Юрія Липи взагалі <g/> , стосунки з галицькою пресою і навіть ставлення до еротики в українській літературі ( <g/> Донцов - за <g/> ) <g/> .
doc#22 <p> 2. ДОН КІХОТИ ПРОМІЖ НАС ( <g/> « <g/> Народній Малахій <g/> » Жана Жіроду <g/> ) </p><p> Сьогоднішня людина живе між двома системами <g/> .
doc#47 У главі І Єроним ще « <g/> пише <g/> » і про себе каже я. Але вже в главі II він переходить на ми ( <g/> « <g/> …
doc#82 <p> 1987 р. </p><p> Харків - Нью-Йорк <g/> , 2001. </p><p> МИ І ми </p><p> ( <g/> До українотеренних чительників моїх <g/> ) </p>
doc#27 Якщо прийняти <g/> , що пропорція українського і російського в збережених і опублікованих листах відповідає загальному образові <g/> , то приблизно мали б ми ( <g/> за підрахунком Юрія Луцького <g/> ) 43 % українськомовного матєріялу <g/> .
doc#75 Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> Ми ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) пересиділи дощ <g/> , ми пересиділи вечір <g/> , ми пересиділи ніч <g/> , ми випили ввесь самогон <g/> , скільки лише могли здобути <g/> , але ми всі були щасливі і співали пісень і плакали <g/> , бо знали — життя пролітає <g/> , і горбляться плечі <g/> , і усіх мішків не переносити <g/> , і не залатаєш усіх дірок <g/> , бо їх багато <g/> , бо вони великі <g/> , такі великі <g/> , що навіть мільйони пудів жита й пшениці й борошна не зможуть засипати їх своєю вагою <g/> .
doc#40 <p> Зовсім своєрідну систему відмінювання — як закінченнями <g/> , так і суплетивністю основ — мають займенники я ( <g/> родовий і знахідний мене <g/> , давальний і місцевий мені <g/> , орудний мною <g/> ) <g/> , ти ( <g/> родовий і знахідний тебе <g/> , давальний і місцевий тобі <g/> , орудний тобою <g/> ) <g/> , ми ( <g/> родовий <g/> , знахідний <g/> , місцевий пас <g/> , давальний нам <g/> , орудний нами <g/> ) <g/> , ви ( <g/> відповідно вас <g/> , вам <g/> .
doc#82 На Заході ми ( <g/> так <g/> , ми2 <g/> ) відвикли від такого стилю <g/> , ми вросли в більшу стриманість і тверезість <g/> , у контролювання надміру почуттів <g/> , надміру легких узагальнень <g/> .
doc#30 <p> Ближче до нас ( <g/> хоч і те <g/> , що перед тим <g/> , аж кричить <g/> , так близько <g/> .
doc#40 <p> Зовсім своєрідну систему відмінювання — як закінченнями <g/> , так і суплетивністю основ — мають займенники я ( <g/> родовий і знахідний мене <g/> , давальний і місцевий мені <g/> , орудний мною <g/> ) <g/> , ти ( <g/> родовий і знахідний тебе <g/> , давальний і місцевий тобі <g/> , орудний тобою <g/> ) <g/> , ми ( <g/> родовий <g/> , знахідний <g/> , місцевий пас <g/> , давальний нам <g/> , орудний нами <g/> ) <g/> , ви ( <g/> відповідно вас <g/> , вам <g/> .
doc#40 Перша особа означає самого мовця ( <g/> я <g/> ) або мовця разом з іншими учасниками дії ( <g/> ми <g/> ) <g/> .
doc#40 Його роля — підсилювати дію і підкреслювати її неперешкодже- ність <g/> , її залежність тільки від дійової особи ( <g/> собі <g/> ) або її корисність для співрозмовника ( <g/> тобі <g/> , вам <g/> ) або для самого мовця ( <g/> мені <g/> , нам <g/> ) <g/> .
doc#84 І коли говоримо <g/> , що Картагена нашої провінційности мусить бути зруйнована <g/> , — чи означає це <g/> , що треба зруйнувати Пациків ( <g/> бо Париж ми зруйнувати не можемо — це зроблять без нас <g/> ) <g/> ?