Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#52 Адже ми — більшість з нас — не були виставлені на їхні випробування <g/> , не переходили їхніх порогів <g/> , а якщо були <g/> , то не осягли їхнього рівня і <g/> , мабуть <g/> , ледве чи спроможні на це <g/> . </p>
doc#62 Ми наочно бачимо <g/> , дотиково відчуваємо <g/> , як особисте перехре­щується з громадським <g/> , літературним і політичним <g/> .
doc#94 сам Бог у нас <g/> ! </p>
doc#35 Йому здається <g/> , що двоголовий російський орел однією головою доглядатиме свою Московщину <g/> , а другою « <g/> нас <g/> , приліплених <g/> …
doc#23 Лексика і епітети його можуть нам видаватися мало оригінальними <g/> .
doc#28 <p> Ми хочемо довести <g/> , що неоклясицизму як літературно-мистецької школи в 20-ті роки на Україні не було <g/> .
doc#40 Одначе нормам нашої сучасної літературної мови він не відповідає <g/> , і з погляду нормативного ми мусимо визнати його за застарілий <g/> , себто кінець-кінцем неправильний <g/> . </p>
doc#62 Але редакторка виявила не лише пильність і наполегливість <g/> , але й не часту в нас тверезість <g/> .
doc#9 Хоч воно має і деякі внутрішні передумови в тому характері східноукраїнської артикуляційної бази <g/> , про який ми говорили <g/> , все-таки воно для ортоепічної системи української літературної мови — явище не органічне <g/> , зовнішнє <g/> , наносне <g/> .
doc#22 <p> Але якщо література показує нам майбутнє <g/> , то ще можна жити і вірити <g/> .
doc#63 Тепер воно має перше від неоклясиків <g/> , друге — від тих <g/> , кого ми умовно об'єднали під назвою хвильовистів <g/> .
doc#50 <p> На цьому абзаці <g/> , отже <g/> , ми прощаємося мирно </p><p> з читачем <g/> , що бажає розваги <g/> , і сподіваємося на вірність того читача <g/> , що не боїться розумового зусилля і філософічних проблем <g/> , що хоче не тільки сприймати літературний твір <g/> , а і співтворити його <g/> .
doc#21 Ми справді поверталися до давніх розквітів своєї культури і до Европи <g/> .
doc#63 « <g/> Ми пісні рідної не зберегли в свій час <g/> , на кволий серця жаль звели її у нас <g/> » <g/> , — констатував ще М. Філянський <g/> .
doc#81 Корабель справді виглядає <g/> , як цяцька <g/> , ввесь у золотого кольору прикрасах <g/> , але місць у кабінах нема <g/> , і ми сидимо ніч у кают-компанії <g/> .
doc#81 Ірина Осипівна <g/> , я ніколи не знав її прізвища <g/> , була вчителька російської мови й літератури <g/> , але в нас узялася також за історію <g/> .
doc#76 Однією з найзагрозливіших новин було усвідомлення того <g/> , що <g/> , всупереч ранній індоєвропеїстиці <g/> , ми бачимо тепер історію мов узагалі <g/> , а отже <g/> , і східнослов'янських зокрема <g/> , не тільки як процеси розпаду ( <g/> візьмімо хоч би заголовки розділів у шахматовському « <g/> Введений <g/> » <g/> : « <g/> Распадение индоевропейской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение балтийско-славянской семьи <g/> » <g/> , « <g/> Распадение южновосточного славянства <g/> » <g/> , « <g/> Первое раздробление русской семьи <g/> » <g/> , а подібно і в противників концепцій Шахматова <g/> , приміром <g/> , у М. Гру шевського <g/> ) <g/> , — але і як історично зумовлені сходження <g/> , перерозподіли тощо <g/> .
doc#62 <p> Досі верхів'ям досконалости в редакційній праці над виданням епістолярії ми вважали коментар до тому " <g/> Листування <g/> " в недовершеному академічному виданні Шевченка <g/> , що ним провадив Сергій Єфремов ( <g/> 1929 <g/> ) <g/> .
doc#37 Ми майже не знали про терор Кагановича на Україні <g/> .
doc#15 ( <g/> В.Підмогильний <g/> ) </p><p> Haniв-русини <g/> , напів-печеніги <g/> , - </p><p> В нас навіть сміх був хмурий і гіркий <g/> . </p>