Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Полтаві <g/> . Згадуються Гадяч і Київ <g/> , куди не веде нас біографія Догадька <g/> . Чи помилка пам'яти <g/> ? Чи
doc#98 проб пера молодих років <g/> ) <g/> . </p><p> А в нас тепер натривко забули догадьків і тетієвських
doc#98 бути євреями <g/> , утратили своє я. Вони прийшли до нас <g/> , стали нашими <g/> , не переставши бути собою <g/> . Це
doc#98 національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у
doc#98 , але чесні <g/> . Хоч живемо з пучок <g/> , а проте й для нас є місце в церкві <g/> » <g/> . Хоч коли б бути послідовним в
doc#100 Забужко <g/> . </p><p> Нью-Йорк <g/> , липень 1993 </p><p> « <g/> СВІТ СПРИЙМЕ НАС ЛИШЕ МОДЕРНИМИ <g/> … » </p><p> Володимир Мельник <g/> : Юрію
doc#100 , як « <g/> Історія української літератури <g/> » <g/> , в нас просто немає змоги <g/> , тобто авторів <g/> . Я не
doc#100 кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми
doc#100 коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> … Що б
doc#100 … Що б Ви на це сказали <g/> ? Від чого б застерегти нас хотіли <g/> ? </p><p> Ю. Ш. <g/> : Я Вам скажу <g/> , що з роками начебто
doc#100 й їх мало знають у світі <g/> , не заплющуймо на це очі <g/> . Нас усіх <g/> , Україну <g/> , ось-ось лише відкривають <g/> . А що
doc#100 образливими <g/> , але кажу як думаю <g/> . Світ сприйме нас лише модерними <g/> , лише на тому рівні <g/> , на якому він
doc#100 захопиш гопаком і літературним <g/> … А модернізм у нас був на початку століття нинішнього <g/> , він мав
doc#101 написали б кілька монографій <g/> … Монографій у нас не густо ( <g/> проблеми з папером <g/> ? <g/> ) <g/> , але й не густо й
doc#101 , звичайно <g/> . І це не так уже важко <g/> , бо залежить від нас самих <g/> . Але Ваша друга половина питання — чи тут
doc#101 , в усякій збірноті людській <g/> , неминуча вона і в нас <g/> . Але треба <g/> , щоб <g/> , по-перше <g/> , вона не була
doc#101 міт і де починається дійсність <g/> . Боюся <g/> , що у нас таких людей малувато <g/> , але я не думаю <g/> , що їх
doc#102 до Об'єднаних Націй <g/> ) і погодився виступити у нас у Колумбійському університеті <g/> . Я міг просто
doc#103 , що зустрітися не може <g/> , і так <g/> , мовляв <g/> , краще для нас обох <g/> . Але через багато років зустріч таки
doc#103 роман <g/> , невдалий <g/> , мушу сказати <g/> . </p><p> А потім у нас відбулася ще одна зустріч віч-на-віч <g/> . Гончар