Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#98 Згадуються Гадяч і Київ <g/> , куди не веде нас біографія Догадька <g/> .
doc#98 , звичайно <g/> , про більшість його щироВУСППівсько-молодняцьких проб пера молодих років <g/> ) <g/> . </p><p> А в нас тепер натривко забули догадьків і тетієвських <g/> , викопують із могили <g/> , витягають із труни різних
doc#98 євреїв України <g/> , щоб вони перестали бути євреями <g/> , утратили своє я. Вони прийшли до нас <g/> , стали нашими <g/> , не переставши бути собою <g/> . Це програма єдности <g/> , а не
doc#98 Та ось у недавньому чийомусь там органі стверджується — як факт минулого і зразок на прийдешнє <g/> , — навіки і віки відсутність національної аристократії <g/> : мовляв <g/> , не було в нас своїх « <g/> фонів <g/> » ( <g/> не те <g/> , що в німців <g/> ) або de ( <g/> як у французів <g/> ) <g/> , не будовано неприступних замків <g/> , як у англійців чи там італійців <g/> , не було й не буде <g/> .
doc#98 Хоч живемо з пучок <g/> , а проте й для нас є місце в церкві <g/> » <g/> .
doc#100 Катерина <g/> , чи то пак Оксана Забужко <g/> . </p><p> Нью-Йорк <g/> , липень 1993 </p><p> « <g/> СВІТ СПРИЙМЕ НАС ЛИШЕ МОДЕРНИМИ <g/> … » </p><p> Володимир Мельник <g/> : Юрію Володимировичу <g/> , вітаємо Вас знову на київській
doc#100 індивідуальні дослідження у таких фундаментальних працях <g/> , як « <g/> Історія української літератури <g/> » <g/> , в нас просто немає змоги <g/> , тобто авторів <g/> . Я не одважуся сказати <g/> , що в Україні
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> …
doc#100 Та багато кому й модернізм коле очі <g/> : не було <g/> , мовляв <g/> , у нас такого <g/> , для нас він непритаманний <g/> , ми розвивалися осібно <g/> …
doc#100 Від чого б застерегти нас хотіли <g/> ? </p>
doc#100 Нас усіх <g/> , Україну <g/> , ось-ось лише відкривають <g/> .
doc#100 Світ сприйме нас лише модерними <g/> , лише на тому рівні <g/> , на якому він існує сам <g/> .
doc#100 А модернізм у нас був на початку століття нинішнього <g/> , він мав свої відмінності від центральноєвропейського <g/> , але саме ним і зацікавилися в інших країнах <g/> : Стефаник і Коцюбинський перекладалися тоді в Европі <g/> .
doc#101 Монографій у нас не густо ( <g/> проблеми з папером <g/> ?
doc#101 І це не так уже важко <g/> , бо залежить від нас самих <g/> .
doc#101 Мітологія неминуча <g/> , я думаю <g/> , в усякій збірноті людській <g/> , неминуча вона і в нас <g/> .
doc#101 Боюся <g/> , що у нас таких людей малувато <g/> , але я не думаю <g/> , що їх зовсім немає <g/> .
doc#102 якоюсь делегацією ( <g/> мабуть <g/> , був посланий до Об'єднаних Націй <g/> ) і погодився виступити у нас у Колумбійському університеті <g/> . Я міг просто піти туди <g/> , це ніяка для мене не
doc#103 Він відповів <g/> , що зустрітися не може <g/> , і так <g/> , мовляв <g/> , краще для нас обох <g/> .
doc#103 , це був якийсь автобіографічний роман <g/> , невдалий <g/> , мушу сказати <g/> . </p><p> А потім у нас відбулася ще одна зустріч віч-на-віч <g/> . Гончар почав на мене нападати — ідеологічно <g/> , згадувати