Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#16 <p> Тому в дальшій частині статті ми не маємо наміру полемізувати з Донцовим <g/> .
doc#16 Навпаки <g/> , ми певні <g/> , що суб'єктивно вісниківці були справді до мозку кісток вороги большевизму <g/> , що вони готові були життя віддати за визволення України від большевизму і що большевики цілком слушно вважали їх за своїх лютих ворогів <g/> .
doc#16 <p> Тут ми приходимо до питання важливого і відповідального <g/> : про ролю літератури в вихованні загалу <g/> . </p>
doc#16 Першої дотримується Донцов <g/> , другої дотримуємося ми <g/> . </p>
doc#16 <p> Але суб'єктивна сторона справи для нас туг не має жадного значення <g/> .
doc#16 <p> Ми вже бачили наріжні камені донцовщини <g/> .
doc#19 Уже оповідання « <g/> Три мандрьохи <g/> » <g/> , з якого зберігся тільки початок <g/> , густотою своїх фарб <g/> , що межує з натуралізмом <g/> , виточеною характеристикою героїні Насті Халабурдихи <g/> , досконалістю діялогу показує нам <g/> , скільки ми втратили <g/> , не зберігши багатьох прозових творів Мовиних <g/> , що від них лишилися <g/> , скільки знаємо <g/> , самі назви <g/> , подані в нотатці М. Комарова про літературну спадщину Мови ( <g/> « <g/> Тривога <g/> » <g/> , жарт на одну дію <g/> ; драма без назви <g/> ; оповідання <g/> : « <g/> Чабани <g/> » <g/> , « <g/> Шептуха <g/> » <g/> , « <g/> Сякий-такий журавель <g/> » <g/> , « <g/> Сердитий попітар <g/> » <g/> , « <g/> Каторжний <g/> » <g/> , « <g/> Катеринщина <g/> » <g/> , « <g/> Роботяги і злодії <g/> » <g/> , « <g/> Горпина Погибиха і Вівдя Тараниха <g/> » <g/> , « <g/> Городовик <g/> » — останні п'ять разом з « <g/> Трьома мандрьохами <g/> »
doc#19 <p> Раз-у-раз ми знайомимося з новими персонажами <g/> , тільки не безпосередньо <g/> , не в дії <g/> , а в розповіді дійових осіб <g/> ; перед нами постає широка й кольоритна ґалерія типів <g/> , вихоплених з більшою або меншою повнотою з життя <g/> , змальованих кількома <g/> , але влучними рисами <g/> .
doc#20 Ми не раз зустрічалися в ті короткі літні місяці 1933 року <g/> , і хоч ми не вели політичних розмов <g/> , ми внутрішньо знали <g/> , що поділяємо багато суспільних <g/> , культурних і літературних оцінок <g/> , як і трагічне нерозуміння того <g/> , що діялося з приїздом Постишева <g/> , самогубством <g/> , у травні <g/> , Хвильового і <g/> , в липні <g/> .
doc#20 Але і я не вірив у перемогу німців <g/> , а він і поготів <g/> , і ми не сперечалися про те <g/> , щоб посуватися на захід <g/> , говорилося лише про те — куди і як <g/> . </p>
doc#21 Ми справді поверталися до давніх розквітів своєї культури і до Европи <g/> .
doc#21 Почасти ми були цьому раді <g/> , бо це закривало до нас шлях радянським людоловам <g/> , ми переставали чутися цькованою <g/> , польованою дичиною <g/> .
doc#21 Мало не всі ми жили сьогоднішнім днем <g/> , не думаючи про завтра <g/> .
doc#22 Ми знаємо її <g/> .
doc#22 не підлягає сумніву <g/> , що всі вони лишилися поза світом культури <g/> , до якого ми належимо <g/> » <g/> . </p>
doc#23 <p> Судять же нас воріженьки <g/> , судять же нас люди <g/> , </p><p> Що з нашого женихання нічого не буде <g/> , </p><p> Що з нашого женихання ні слави <g/> , ні вжитку <g/> , — </p><p> Карим очам спання нема <g/> , а ніжкам спочинку <g/> . </p>
doc#24 Можливо <g/> , що критик просто не міг цього зробити в умовах німецької окупаційної цензури <g/> , але нас тут цікавить просто той факт <g/> , що цього не зроблено <g/> . </p>
doc#24 А в розділі « <g/> Найменням Жінка <g/> » ми зустрічаємо її вже весною <g/> , і в грозі і бурі <g/> , під грім і блискавки зароджується нове кохання її з героєм — « <g/> атлетом з металевими м'язами <g/> » <g/> , що приносить їй досвід будівничого <g/> , силу <g/> , сполучену з точним розрахунком <g/> , і буйну пристрасть <g/> , але пристрасть не тільки захвату <g/> , а водночас і мудрої мужности <g/> .
doc#24 Явище життя в словесних варіяціях проходить перед нами тричі або двічі <g/> .
doc#24 <p> І коли тепер ми подивимося <g/> , як усі ці герої виступають у творі <g/> , ми побачимо знову <g/> , що їх поява скоряється суворим законам і що з цього погляду твір побудований як струнка система концентричних кілець <g/> .