This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | значення первісно того самого слова <g/> , як | ми | бачили це на прикладі слова куля <g/> . Одначе |
doc#40 | кожного слова <g/> , яке нам здається синонімом <g/> , | ми | маємо змогу перевірити <g/> , чи це справді синонім з |
doc#24 | своє гармонійне викінчення саме в « <g/> Вертепі <g/> » <g/> . | Ми | аж ніяк не схильні пояснювати особливості |
doc#81 | викладав дебелий <g/> , масивний учитель <g/> , якого | ми | не дуже ориµінально називали Слон <g/> . Географію я |
doc#37 | . Але і свідомість і підсвідомість говорили | нам | про нашу МІСІЮ <g/> , скромнішу в свідомості <g/> , |
doc#38 | у спілці радянських письменників <g/> . По-друге <g/> , | нам | показують еволюцію політики комуністичної |
doc#29 | розумів з усього того <g/> . Моя функція була одна <g/> . | Ми | мали кішку <g/> , а міс Дезі мала кота <g/> . Ні кішка <g/> , ні кіт |
doc#81 | 1930-х років у часи Постишева — Хвилі вона — | ми | бачили — брала участь у погромі « <g/> націоналістів |
doc#40 | речення <g/> : » Політичний діяч такий сказав <g/> : « <g/> , — то | ми | мали б справу з прямою мовою <g/> . </p><p> Граматичну суть |
doc#81 | чути запах і видно блювотиння <g/> . З важкою головою | ми | на ранок виходимо на одеський берег <g/> , два дні в |
doc#27 | поглядів і дій уважає <g/> , що він « <g/> мужиків перви- | ми | гражданами українськими оглашає <g/> » ( <g/> до |
doc#98 | якесь відчуття і була якась межа <g/> , з якого і з якої | ми | знали <g/> , де кінчається <g/> , а де не кінчається |
doc#81 | північний захід <g/> , в напрямі на Богодухів <g/> . Мап у | нас | нема <g/> , які села багаті <g/> , які бідні — ми не знаємо <g/> . |
doc#52 | : про уніформи — « <g/> Нам видається <g/> , що | ми | вдягаємося <g/> , але в дійсності ми оголюємося <g/> , ми |
doc#52 | одному з них до вуст <g/> : « <g/> Нам не тягар арешт <g/> , | ми | пишаємося ним <g/> ! » Але і який же тягар <g/> ! </p><p> Після |
doc#102 | тоді не пішов на зустріч з ним <g/> . Це було все <g/> , що між | нами | тоді відбулось <g/> . </p><p> У Києві 1990 року О. Гончар |
doc#81 | не стати катастрофою <g/> . Бо — « <g/> співай <g/> , поете <g/> , з | нами | в тон <g/> » <g/> . У грудні 1934 року ХТР уже міг собі |
doc#75 | , а і жертва й смерть <g/> . Той таки Сенченко писав <g/> : « <g/> | Ми | ( <g/> мова йде про автора з вантажниками елеватора <g/> ) |
doc#40 | , давальний і місцевий тобі <g/> , орудний тобою <g/> ) <g/> , | ми | ( <g/> родовий <g/> , знахідний <g/> , місцевий пас <g/> , давальний |
doc#82 | . Інший стиль <g/> , інші шабльони <g/> . На Заході | ми | ( <g/> так <g/> , ми2 <g/> ) відвикли від такого стилю <g/> , ми вросли |