Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Я маю намір створити портрет <g/> , вірний натурі <g/> , а людина <g/> , яку я спортретую <g/> , буду я сам <g/> . </p>
doc#4 <p> До того ж я не маю жадних доказів <g/> , що Наталя Лівицька-Холодна взагалі захоплюється чи то поезією Ґете в роки його постаріння <g/> , чи Рільке <g/> .
doc#4 Його власними словами <g/> : « <g/> Чистий я <g/> , не маю гріха <g/> , провини в мене немає <g/> , ані неправди <g/> .
doc#4 <p> СІМ </p><p> Не маю наміру вичерпати тематично-емоційні мотиви в « <g/> нових <g/> » поезіях Наталі Лівицької-Холодної <g/> .
doc#4 Я маю враження <g/> , що перші великою мірою уявні і більше сполягають на факт біографічний — студії французької літератури <g/> , пара перекладів <g/> .
doc#4 Маю на увазі такі поезії <g/> , як « <g/> Ліричний спогад <g/> » ( <g/> 1971 <g/> ) <g/> , а особливо « <g/> Півонії <g/> » ( <g/> 1972 <g/> ) — незвичайно тонку стилізацію поезії Оксани Аятуринської <g/> , тим тоншу <g/> , що в кінці ледь помітним пересмиком раптом встановлюється дистанція від об'єкта стилізації <g/> .
doc#4 <p> Не маю тут місця на докладну аналізу використовуваних для цього засобів <g/> , обмежуся на кількох стислих ілюстраціях з мінімумом прикладів <g/> . </p>
doc#9 — Правобережний гомін єсть відомий мені по знаттю його на Волині <g/> , — і маю сказати <g/> , що він повинен би бути й кожному <g/> , хто дбає о силу й багатство української мови <g/> , стільки ж милим <g/> , скільки й лівобережний <g/> : так надто щиро та широко приховав він свою українську вдачу <g/> »1. І далі Олена Пчілка доводить <g/> , що він зовсім не ополячений <g/> , а тому слід « <g/> залишити ту гадку з погляду мови про " <g/> єдину чистую <g/> " Полтавщину <g/> .
doc#9 Маю надію <g/> , що мене розуміють усі добрі люди і в Галичині <g/> , і на Україні <g/> »2. </p><p> Цей спокійний <g/> , урівноважений <g/> , тверезий голос явно ствердив підсумки дискусії <g/> , головніші її здобутки й наслідки <g/> : діялектна основа літературної мови не повинна обмежуватися на одному якомусь діялекті <g/> , але літературна мова не повинна приймати і всі діялектні варіянти до свого складу <g/> , хоч би вони були влучні <g/> , або оригінальні <g/> , або старовинні тощо ( <g/> діялектна многоосновність <g/> , але не многоваріянтність літературної мови <g/> ) <g/> , літературна мова повинна зростати органічно <g/> , в процесі співжиття і взаємодії різних українських земель ( <g/> « <g/> Без
doc#9 ) <g/> ; безрога - свиня ( <g/> « <g/> Стрінутись там маю <g/> ?
doc#9 Маю на увазі такі слова <g/> , як інвазія <g/> , змаг <g/> , чин <g/> , урухомити <g/> , зголоситися <g/> , вояк та ін <g/> .
doc#10 Я не маю поза наведеними даних про її формальну наукову кар'єру <g/> , але спрямованість і широта її наукових інтересів задокументована її працями того часу <g/> .
doc#10 <p> Я маю на увазі її згадки про західньоевропейських мовознавців — не тільки романтика Карла Фосслера ( <g/> 5 <g/> , 10 <g/> ) <g/> , а і ближчого до структуралізму Шарля Баллі ( <g/> 5 <g/> , 9 <g/> ) <g/> ; ранні вимоги будувати граматику суворо формально ( <g/> 3 <g/> , 168 <g/> ) і синхронно <g/> .
doc#10 Я маю на увазі її змістовну програму для збирання особливостей жестів і міміки українських мовців <g/> , українських вигуків <g/> , дитячої мови <g/> , таємних мов <g/> , українського народного особового називництва й початків письма в формі власницьких особистих і родових знаків на поясах і рушниках <g/> , у татуюванні <g/> , вузликів <g/> , способів сигналізації на віддаль <g/> , способів підписувати неписьменних <g/> , мнемоніки чисел <g/> , символіки кольорів ( <g/> 8 <g/> ) <g/> .
doc#10 <p> Як розвивалися й поглиблювалися погляди Курило <g/> , як багато вона працювала над тим <g/> , щоб бути на рівні світової лінгвістики <g/> , показує зокрема розвиток її підходу до тієї частини теоретичного мовознавства й лінгвістичної методології <g/> , яка її найбільше цікавила <g/> , — я маю на увазі питання фонетики й фонології <g/> .
doc#14 Я маю на увазі поезію « <g/> Твоїх піль неозорену тугу <g/> » <g/> .
doc#15 Я не говорю при цьому про уламки речень <g/> , що легко </p><p> доповнюються з зв'язку мови <g/> , я маю на увазі справжні речення <g/> , якими ми висловлюємо наші мислі <g/> .
doc#19 Не дурно <g/> , посилаючи Кониському свою автобіографію <g/> , він писав <g/> : « <g/> Щодо приміщення мене в покажчик <g/> , то навряд чи заслуживсь я на таку шанобу <g/> , але иозаяк маю надію прислужитись <g/> , скільки снаги є <g/> , то й подаю відомість про свою парсуну <g/> » <g/> . </p>
doc#20 Але мені дуже шкода <g/> , що я не маю тексту цієї статті <g/> , і <g/> , звичайно <g/> , ніхто не має <g/> , бо Таран напевно не передав її ні до архіву « <g/> Вістей <g/> » <g/> , ні до якогонебудь сховища документів <g/> .
doc#22 Здається <g/> , що тепер маю відповідь на це <g/> .