Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 <p> Відокремлюватися можуть дієприслівники <g/> , — якщо мають при собі залежні слова <g/> , то разом з ними ( <g/> це т. зв <g/> .
doc#9 Але ж ми маємо право сподіватися насамперед сього од галичан <g/> , бо не в галичан <g/> , а в нас були Квітка <g/> , Гулак-Артемовський <g/> , Марко Вовчок <g/> , Шевченко <g/> , Кониський <g/> , Гребінка <g/> , Куліш <g/> , Нечуй-Левицький <g/> , Мирний <g/> , Стороженко та інші <g/> ; не галичани нам <g/> , а ми їм сповняємо своїми роботами їх періодичні і неперіодичні видання <g/> »2. </p><p> Цими словами кінчається гаряча стаття Б. Грінченка <g/> , сповнена духу нетерпимости й льокальної обмежености <g/> .
doc#40 Має значення стаття В. Цебенка « <g/> Синтаксичні фігури в поезіях Т. Шевченка <g/> » ( <g/> »Учені записки Харківського педагогічного інституту« <g/> , т. І <g/> , 1940 <g/> ) <g/> .
doc#40 Щоб дати собі лад з цими плутаними фактами <g/> , нормативна граматика штучно розмежувала тверді і м'які основи прикметників на -н- ( <g/> бо це саме в них головне переплуталися в живій мові тверді і м'які прикметники <g/> ) <g/> , виробивши такі правила <g/> : </p><p> а <g/> ) Тверду основу мають усі прикметники з -н- у кінці основи з наголосом на закінченні <g/> , напр <g/> .
doc#40 Ті іменники <g/> , що мають основу на твердий приголосний <g/> , розподіляються між твердою і мішаною групою <g/> .
doc#89 Рішучу перевагу рецензент « <g/> Таймсу <g/> » віддає іншому критикові — Емпсонові <g/> , який « <g/> має два обдаровання <g/> , що їх бракує Ґріґсонові <g/> , — тонке вухо на синтаксу й інтерес до людської натури <g/> » <g/> .
doc#22 Вони мають значення тільки як загальне тло <g/> , що на ньому яскравіше помітні дві принципові помилки авторові <g/> .
doc#40 Проте справжнього подвоєння приголосного тут не буває <g/> ; наприклад <g/> , у слові численний не вимовляємо двох н <g/> , у слові колосся — двох с <g/> , а тільки маємо подовжену вимову <g/> : при протисних звуках довше триває самий звук <g/> , при проривних і африкатах — більше триває перепона <g/> , а тому і більша сила її прориву <g/> . </p>
doc#40 <p> § 11. СИНОНІМИ </p><p> Знайомлячись у попередніх §§ з лексичними категоріями сучасної української мови <g/> , ми вже багато разів зустрічалися з словами <g/> , які мають близьке одне до одного значення <g/> , різня- чися одне від одного лише другорядними відтінками <g/> .
doc#73 Повість справді дає візію України <g/> ; якщо література має право ідеалізувати дійсність і ставити людині ідеали <g/> , то тут ці завдання здійснені <g/> .
doc#40 ) і порівнюємо це речення з таким <g/> : « <g/> Мар'яна сказала <g/> , що сьогодні вона має привілей давати розпорядження« <g/> , — то справді в нас складається враження <g/> , що в першому випадку слова Мар'яни відтворені достоту <g/> , а в другому — тільки їхній зміст <g/> .
doc#16 Отже <g/> , маємо обопільний закид у непослідовності і морально-політичній несталості <g/> . </p>
doc#84 Цей <g/> , з трудом пробиваючи собі шлях у тяжких обставинах <g/> , починає громити просвітянство й вісниківство як такі <g/> , тоді як має виступати тільки проти їх зазіхань на монополію і провід <g/> .
doc#78 ; </p><p> ґ. й по и має тенденцію відпадати <g/> : шуты глечычок ( <g/> 85 <g/> ) <g/> , прыдеш ( <g/> 89 <g/> ) та ін <g/> .
doc#40 <p> Через те <g/> , що форми особи й числа мають тільки формальне значення <g/> , вони не конче потрібні в дієслові <g/> .
doc#36 Більше спільного має Ґе з майстрами пізнішими <g/> , яких він напевне не міг знати <g/> .
doc#40 <p> Займенник той ( <g/> і так само числівник один <g/> ) має своєрідні закінчення в родовому відмінку однини жіночого роду ( <g/> тієї <g/> ) і в орудному однини жіночого роду ( <g/> тією <g/> ) <g/> , а поза тим відміняється як « <g/> тверді <g/> » прикметники <g/> .
doc#86 то він насамперед у тому <g/> , щоб привчати українську людину до того <g/> , що вона має право і обов'язок бути повного людиною <g/> . Той критик <g/> , який нагинає літературу 20-х років
doc#40 Іменники з значенням оформлености/цілісности мають звичайно перше з цих закінчень <g/> .
doc#40 Дієслова такого типу теж здебільшого без -ся не виступають або мають зовсім інше значення ( <g/> пор <g/> .