Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Приклад другого маємо <g/> , коли <g/> , приміром <g/> , прикметник або прикладка відірвані від свого іменника присудком-дієсловом <g/> : « <g/> Смутне <g/> , холодне і мутне <g/> , повисло небо над ланами <g/> » ( <g/> Черн <g/> .
doc#40 <p> Така сама в засаді <g/> , але складніша назовні буває справа <g/> , коли речення має <g/> , крім групи присудка <g/> , і групу підмета <g/> .
doc#65 <p> Випадки довільних рішень і приписів мовних нормалізаторів мають <g/> , кінець-кінцем <g/> , другорядне значення саме тому <g/> , що вони довільні <g/> , а також тому <g/> , що вони стосуються до поодиноких слів чи форм <g/> .
doc#40 ) <g/> ; « <g/> Ой маю <g/> , маю я оченята <g/> , нікого мати та оглядати ( <g/> Шевч <g/> .
doc#19 Всі біографічні відомості про Мову <g/> , що ми маємо <g/> , маємо з його ж таки листа до Олександра Кониського <g/> , писаного 1883 року <g/> , писаного для вміщення в плянованій Кониським хрестоматії української літератури <g/> .
doc#40 Але всі ці ознаки <g/> , крім хіба перших двох <g/> , нерідкі і в українських словах <g/> , тому вони вказують тільки <g/> , що слово <g/> , яке їх має <g/> , може бути чужого походження <g/> , але не конче ним є. </p><p> Щодо морфологічних ознак <g/> , то до певної міри ознакою чужомовности може бути наявність чужих афіксів ( <g/> -ція <g/> , -ура <g/> , -орія <g/> , -итет <g/> ) <g/> , але <g/> , як ми вже бачили <g/> , вони подеколи вживаються і при творенні неологізмів від наших коренів <g/> .
doc#66 <p> - </p><p> - </p><p> - </p><p> - </p><p> </doc> </p><p> Не маємо ще традиції <g/> , як ставити твори Лесі Українки на сцені <g/> , але маємо <g/> , на жаль <g/> , традицію <g/> , як писати про ці вистави <g/> .
doc#53 І остання — єдиний текст <g/> , що ми маємо <g/> , надрукований у книзі « <g/> Из записок по теории словесности <g/> » <g/> , рясніє помилками — без сумніву друкарськими <g/> , хоч деякі могли бути спричинені недосконалим відчитанням рукопису <g/> .
doc#102 Я її маю <g/> , називається « <g/> Циклон <g/> » <g/> : « <g/> Дуже дорогій мені людині <g/> .
doc#40 Після з <g/> , ц <g/> , с просто зникає -с- наростка <g/> , так що маємо <g/> , напр <g/> .
doc#40 Приклад уживання суб'єктивних вигуків маємо <g/> , наприклад <g/> , у реченнях <g/> : « <g/> Я смиконув автомобільну клямку <g/> , але <g/> , лем <g/> , дверцята не одчинялись <g/> » ( <g/> Ан <g/> .
doc#65 Кількість і різноманітність наукових публікацій <g/> , чи то журналів чи то монографій у Росії <g/> , а ще більше на Україні не стоїть у жадній пропорції з тим <g/> , що маємо <g/> , наприклад <g/> , хоч би в Польщі або Болгарії <g/> .
doc#22 ні пахощів не має <g/> , ні снаги <g/> » <g/> ) <g/> ; віскі — на відміну від горілки — жовте <g/> ; деревам важко рости на мангатанському Граніті <g/> .
doc#40 — в'яж ( <g/> е <g/> ) <g/> , дія ( <g/> ти <g/> ) — діє <g/> , жда ( <g/> ти <g/> ) — жд ( <g/> е <g/> ) <g/> , зва ( <g/> ти <g/> ) — зв ( <g/> е <g/> ) <g/> , зяя ( <g/> ти <g/> ) — зяє <g/> , каза ( <g/> ти <g/> ) — каж ( <g/> е <g/> ) <g/> , клика ( <g/> ти <g/> ) — кличне <g/> ) <g/> , лая ( <g/> ти <g/> ) — лає <g/> , клопота ( <g/> ти <g/> ) — клопоч ( <g/> е <g/> ) <g/> , лиза ( <g/> ти <g/> ) — лиж ( <g/> е <g/> ) <g/> , маза ( <g/> ти <g/> ) — маж ( <g/> е <g/> ) <g/> , мая ( <g/> ти <g/> ) — має <g/> , ора ( <g/> ти <g/> ) — ор ( <g/> е <g/> ) <g/> , переза ( <g/> ти <g/> ) — переж ( <g/> е <g/> ) <g/> , писа ( <g/> ти <g/> ) — пиш ( <g/> е <g/> ) <g/> , плака ( <g/> ти <g/> ) — плач ( <g/> е <g/> ) <g/> , плеска ( <g/> ти <g/> ) - пле ( <g/> ще <g/> ) <g/> , рва ( <g/> ти <g/> ) — рв ( <g/> е <g/> ) <g/> , ржа ( <g/> ти <g/> ) —рж ( <g/> е <g/> ) <g/> , різа ( <g/> ти <g/> ) —ріж ( <g/> е <g/> ) <g/> , сія ( <g/> ти <g/> ) — сіє <g/> , смія ( <g/> тися <g/> ) — сміється <g/> , сса ( <g/> ти <g/> ) — сс (
doc#40 Треба сказати одначе <g/> , що і в цих дієсловах наворотовість у значенні другого дієслова затьмарюється почасти тим <g/> , що вони мають <g/> , особливо в формах теперішнього часу <g/> , ще одне значення <g/> , а саме показувати дію як сталу ознаку <g/> .
doc#40 <p> Отже <g/> , практичним показником того <g/> , що префікс тільки міняє недоконаний вид на доконаний ( <g/> має <g/> , отже <g/> , не словотворче <g/> , а формотворче значення <g/> ) і буває звичайно якраз неможливість витворити від доконаного сприросткованого дієслова нову теж сприростковану форму недоконаного виду <g/> .
doc#9 Це ставлення <g/> , як і взагалі обставини життя в українській революційній колонії у Львові <g/> , схопила в деяких цікавих деталях Наталя Романович-Ткаченко в своїй повісті з життя українських революціонерів « <g/> Манівцями <g/> » <g/> , яка не має <g/> , правда <g/> , великого історико-літератур- ного значення <g/> , але зберігає безпосередній документальний інтерес <g/> .
doc#12 чвиркнув водою через поріг <g/> , застогнав і питає <g/> : — Чи не маєш <g/> , серце <g/> , що смачненького з'їсти <g/> ?
doc#85 І коли факти нам довели <g/> , що діялектика як своєрідна зміна заперечень і відштовхувань у розвитку мистецтва існує <g/> , хоч нічого спільного з матеріялізмом не має <g/> , то до матеріялізму нам доведеться поставитися інакше <g/> . </p>
doc#40 Алохронізми типу підсудок або таборянин нормально синонімів не мають <g/> , тому їх можна назвати позасинонімічними алохронізмами <g/> . </p>