This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 | , ручок не ламай <g/> » ( <g/> Руд <g/> . <g/> ) <g/> . Приклад другого | маємо | <g/> , коли <g/> , приміром <g/> , прикметник або прикладка |
doc#40 | складніша назовні буває справа <g/> , коли речення | має | <g/> , крім групи присудка <g/> , і групу підмета <g/> . Тоді |
doc#65 | рішень і приписів мовних нормалізаторів | мають | <g/> , кінець-кінцем <g/> , другорядне значення саме |
doc#40 | . <g/> : « <g/> Не видно нікого в Ієрусалимі <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> ; « <g/> Ой | маю | <g/> , маю я оченята <g/> , нікого мати та оглядати ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) |
doc#19 | . Всі біографічні відомості про Мову <g/> , що ми | маємо | <g/> , маємо з його ж таки листа до Олександра |
doc#40 | , тому вони вказують тільки <g/> , що слово <g/> , яке їх | має | <g/> , може бути чужого походження <g/> , але не конче ним |
doc#66 | , як ставити твори Лесі Українки на сцені <g/> , але | маємо | <g/> , на жаль <g/> , традицію <g/> , як писати про ці вистави <g/> . |
doc#53 | , суб'єктивний <g/> . І остання — єдиний текст <g/> , що ми | маємо | <g/> , надрукований у книзі « <g/> Из записок по теории |
doc#102 | до мене <g/> , подарував книжку з написом <g/> . Я її | маю | <g/> , називається « <g/> Циклон <g/> » <g/> : « <g/> Дуже дорогій мені |
doc#40 | . Після з <g/> , ц <g/> , с просто зникає -с- наростка <g/> , так що | маємо | <g/> , напр <g/> . <g/> , Кавказ — кав- казький <g/> , кравець — |
doc#40 | . Приклад уживання суб'єктивних вигуків | маємо | <g/> , наприклад <g/> , у реченнях <g/> : « <g/> Я смиконув |
doc#65 | на Україні не стоїть у жадній пропорції з тим <g/> , що | маємо | <g/> , наприклад <g/> , хоч би в Польщі або Болгарії <g/> . Ба |
doc#22 | , прісний <g/> , без ваги та й без смаку <g/> … ні пахощів не | має | <g/> , ні снаги <g/> » <g/> ) <g/> ; віскі — на відміну від горілки — |
doc#40 | — лиж ( <g/> е <g/> ) <g/> , маза ( <g/> ти <g/> ) — маж ( <g/> е <g/> ) <g/> , мая ( <g/> ти <g/> ) — | має | <g/> , ора ( <g/> ти <g/> ) — ор ( <g/> е <g/> ) <g/> , переза ( <g/> ти <g/> ) — переж ( <g/> е <g/> ) <g/> , |
doc#40 | дієслова затьмарюється почасти тим <g/> , що вони | мають | <g/> , особливо в формах теперішнього часу <g/> , ще одне |
doc#40 | тільки міняє недоконаний вид на доконаний ( <g/> | має | <g/> , отже <g/> , не словотворче <g/> , а формотворче значення |
doc#9 | революціонерів « <g/> Манівцями <g/> » <g/> , яка не | має | <g/> , правда <g/> , великого історико-літератур- ного |
doc#12 | водою через поріг <g/> , застогнав і питає <g/> : — Чи не | маєш | <g/> , серце <g/> , що смачненького з'їсти <g/> ? “ ( |
doc#85 | існує <g/> , хоч нічого спільного з матеріялізмом не | має | <g/> , то до матеріялізму нам доведеться |
doc#40 | підсудок або таборянин нормально синонімів не | мають | <g/> , тому їх можна назвати позасинонімічними |