Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#96 Новітній час і тут приніс утечу до міст <g/> , але поки що найбільше з них — Рейк'явік — має 80 тисяч мешканців <g/> , а друге — Акурейрі — 9. Та і тут спосіб життя підкреслено індивідуальний <g/> .
doc#81 Літування в Сокальського пам'ятне не тільки тим <g/> , що це був не брудний <g/> , закурений Харків <g/> , а природа <g/> , чий чар посилювала людська рука — маю на думці сад коло дому ( <g/> слайд пам'яті <g/> , але не зоровий <g/> , а нюховий <g/> : вечорами по заході сонця солодко-п'янкий запах матіоли й пахучого тютюну <g/> ) <g/> , а й тим <g/> , що це був мій перший контакт з українським селом <g/> .
doc#59 « <g/> Еней і життя його при всій своїй силі <g/> , — а може <g/> , саме тому воно і є таке сильне — має характер суто біологічний <g/> .
doc#28 Звідти <g/> , нарешті <g/> , можна виводити й використання вільних ритмів <g/> , які <g/> , правда <g/> , не доходять до такої розхристаности <g/> , як <g/> , наприклад <g/> , у Алексея Ґастева <g/> , але все таки різко виділяються на тлі загалом суворої й традиційної ритміки й строфіки Филиповича — маю на увазі насамперед програмову поезію збірки « <g/> Простір <g/> » – « <g/> Нема словам лічби <g/> » <g/> , а почасти і « <g/> А там <g/> , на Заході <g/> » <g/> . </p>
doc#47 Для характеристики поглядів авторки статті ці через це — мають свою вагу <g/> . </p>
doc#10 І Ганцов доходить до висновку <g/> , що “ <g/> тим самим мав рацію Михальчук <g/> , коли він припускав первісний поділ українського племени на дві групи — одну південно-західну і північно-східну ( <g/> 12 <g/> , 111 <g/> , 214 <g/> ) <g/> ; що в українській мові дослідник “ <g/> має розірізняти <g/> , як у великоросійському <g/> , дві головні групи говірок <g/> , обидві дуже старі і об'єднані тільки в дальшому історичному розвитку <g/> ” ( <g/> там таки 215 <g/> , також 7 <g/> , 186 <g/> ) <g/> . </p>
doc#6 Його протиабортна картина з торонтської серії “ <g/> Наш Mi-Лай <g/> , масове вбивство коло Гайланд-Кріку <g/> ” має на задньому пляні фотографічно схоплений ( <g/> і справді з фотографії змальований <g/> ) шпиталь Скарборо-Сентеніял <g/> .
doc#4 Маємо реакції на літературне життя <g/> , наприклад <g/> , сорокових років у Німеччині й Австрії <g/> : « <g/> Десь зводять арки <g/> , б'ють в літаври <g/> » <g/> , — звичайно ж <g/> , відгук на літературні журнали тих часів « <g/> Арка <g/> » в Мюнхені й « <g/> Літаври <g/> » в Зальцбурзі <g/> , згадка про « <g/> гнилизну <g/> » веде до мого виступу проти не завжди чесного байкаря тих років Івана Манила <g/> , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій таки поезії « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для літературної манери Юрія Косача <g/> . </p>