Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#20 Але мені дуже шкода <g/> , що я не маю тексту цієї статті <g/> , і <g/> , звичайно <g/> , ніхто не має <g/> , бо Таран напевно не передав її ні до архіву « <g/> Вістей <g/> » <g/> , ні до якогонебудь сховища документів <g/> .
doc#21 Самчукова була <g/> : ми над партіями <g/> , вони для нас не існують <g/> , ми з ними нічого спільного не маємо <g/> .
doc#22 <p> Чи треба сказати на кінець цього вступу <g/> , що назва безґрунтян має вже і свій переклад на офіційну світову мову і звучить там смішним словом « <g/> діпі <g/> » <g/> ?
doc#23 Це розуміння було втрачене <g/> , особливо від часу Петрова <g/> , що вбачав у поезії Петренка тільки епігонське наслідування Козлова й Лєрмонтова 8 <g/> , аж поки не дійшло до важкого присуду <g/> , винесеного вже хворим Іваном Франком <g/> : « <g/> Вірші Михайла Петренка мають дуже малу поетичну <g/> , а ще меншу язикову вартість <g/> »9. </p><p> 2.РОМАНТИКИ І ЗАГАЛЬНИКИ </p><p> Ця характеристика <g/> , дана Франком <g/> , приводить нас до питання <g/> , яка була справді « <g/> язикова вартість <g/> » поезій Петренка <g/> .
doc#24 Перше <g/> , ніж говорити про символічне значення виведеної в творі Жінки <g/> , подивімось <g/> , чи не дано в творі безпосереднього образу України — і який характер цей образ має <g/> . </p>
doc#25 В цьому ж виданні вміщена праця <g/> , написана ним спільно з Чубинським “ <g/> Поляки в Юго-западном крае <g/> ” <g/> , що має головне етнографічний характер <g/> , але цікава й для мовознавця простеженням українських впливів на мову місцевих поляків <g/> , на польську літературу і польську мову взагалі <g/> . </p>
doc#26 Шевченкові « <g/> думи <g/> » мають летіти на Україну <g/> , щоб нагадувати їй історію і кликати до майбутнього <g/> , Петренкові — зосереджені в поетовій душі <g/> , вони плекають ідею приречености людини <g/> , людини </p><p> універсальної і долі універсальної <g/> .
doc#27 Серед листів Квітчиних ( <g/> як вони репрезентовані в його шеститомовній збірці творів радянського видання <g/> ) тільки листи до Шевченка писані по-українськи <g/> , 4 з загального числа 91. Правда <g/> , маємо від Квітки « <g/> Листи до любезних земляків <g/> » ( <g/> 1839 <g/> ) <g/> , але це літературна стилізація <g/> , а не справжні послання від людини до людини <g/> . </p>
doc#28 Мало не все <g/> , що маємо тепер <g/> , росте з того періоду <g/> .
doc#29 Не маю сумніву — треба <g/> .
doc#30 Маю спокусу написати коротко про перверзію-перверсію <g/> , але мабуть утримаюся11 <g/> ) <g/> . </p>
doc#31 Справді це було не так <g/> , бо в оповіданнях <g/> , в умовах суворої цензури <g/> , було більше можливостей висловити індивідуальну думку через пейзаж <g/> , ліричний відступ <g/> , репліки дійових осіб <g/> , ніж у памфлеті <g/> , де автор — єдиний <g/> , хто має слово <g/> , і де думки мусять бути вимовлені більш-менш в лоб <g/> .
doc#32 Вона переконана <g/> , що вона найкраща і що всі мають рівнятися на неї <g/> .
doc#33 « <g/> Кожне помешкання – це невеликий гурт змовників <g/> , що мовчки дають згоду на взаємні пільги щодо пристойности <g/> , якої кожен з них уперто вимагає від того <g/> , хто вкупі з ним не має чести жити <g/> » <g/> .
doc#34 <p> Т. Шевченко </p><p> Книги мають свою долю <g/> , і література теж <g/> .
doc#35 вірш « <g/> Один багатий <g/> , на другім лати <g/> » <g/> ) <g/> , він знає <g/> , що « <g/> то потіша хлопа <g/> , коли в полі копа <g/> » і що « <g/> Хто має panem ( <g/> хліб <g/> ) <g/> , Той єсть паном <g/> » <g/> , — тільки усунути ці контрасти він хоче не боротьбою <g/> , а національною згодою <g/> .
doc#36 Перші роки після знайомства з Толстим Ґе взагалі не малював ( <g/> Толстой вважав <g/> , що кольори затуманюють думку <g/> , а лише вона й має значення <g/> ) <g/> , а цілковито віддався ілюструванню оповідань та притч ( <g/> « <g/> Чем люди живы <g/> » та ін <g/> .
doc#37 Тож має сенс оприлюднити це <g/> , сучасне <g/> , бачення <g/> .
doc#38 <p> ПОПЕРЕДНИКИ І « <g/> ПОПЕРЕДНИКИ <g/> » </p><p> Віктор Петров у своїх « <g/> Провідних етапах сучасного шевченкознавства <g/> » ( <g/> Авґсбурґ <g/> , 1946 <g/> ) показав <g/> , що радянське шевченкознавство — я маю на увазі офіційне радянське шевченкознавство — тільки де в чому змінило фразеологію <g/> , а в суті речі вірно продовжує народницьке шевченкознавство <g/> .
doc#39 Хоч часом автор удається до якоїсь особливо підкресленої логічности <g/> , загалом його фраза має не доказовий <g/> , а розлогооповідний характер <g/> , обтяжена відокремленими зворотами <g/> , позбавлена нервовости <g/> , включена в єдиний потік мови анафоричними сполучниками <g/> .