Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 ( <g/> Отих <g/> , що « <g/> жіночки лихо дзвонять <g/> , матері глузують <g/> » <g/> .
doc#6 ” контраст яскравого світла й темної тіні робить з гнівнодбайливої матері образ мало не Божеської сили <g/> , що перестерігає людство від бабрання в своєму смітті ( <g/> ч. 13 <g/> ) <g/> .
doc#6 Вона побудована на протиставленні розпуки матері <g/> , що втратила дитину <g/> , натовпові <g/> .
doc#6 Здавалося б <g/> , одначе <g/> , що обличчя матері буде подане в центрі й деталізовано <g/> .
doc#6 Розпач матері відтворено її постаттю <g/> , але обличчя ми не бачимо <g/> .
doc#18 Якби я сховав хоч одну <g/> , то він був би переміг мене <g/> » <g/> , — каже хлопець матері <g/> , і вона міркує <g/> : « <g/> Ануж він має зв'язок із якимись надприродними силами <g/> ?
doc#19 І робити не хоче <g/> , бо бач <g/> , ручки білі <g/> , щоб не почорніли <g/> » ( <g/> « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> ; « <g/> Бодай той непрощений був <g/> , хто видумав таку нелюдяну науку <g/> » ( <g/> « <g/> Люборацькі <g/> » <g/> ) <g/> , </p><p> Письменники з болем стверджують <g/> , як виходять із школи люди <g/> , далекі від свого народу ( <g/> « <g/> Московська школа на нашій Україні багато одрізнила луччих людей од свого народу <g/> , од свого плем'я <g/> , од сім'ї <g/> , од батька й матері <g/> » — « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> , які вони не здатні до творчої праці <g/> , як спроможні тільки паразитично висмоктувати соки зі своєї родини <g/> , а значить і зі свого народу <g/> , як це робить Лемішковський у « <g/> Причепі <g/> » <g/> , Антось і Мася в « <g/> Люборацьких <g/> » <g/> , Михайло й Петро в « <g/> Суєті <g/> » <g/> .
doc#20 її тягло до моєї матері <g/> .
doc#24 Образ піднесено на рівень майже культу <g/> , — культу жінки — коханки і матері <g/> , вічно прекрасної і вічно плідної <g/> , вічно страждаючої і вічно сповненої життєтворчих сил і радісної <g/> .
doc#27 І далі <g/> : « <g/> Не завидуємо ми городянським дивам великим <g/> , ні городянському комфорту <g/> ; бо що нам по тому всьому <g/> , коли в городах тільки сота доля Божого люду живе в достатках і всіми тими дивами користується <g/> , а тисячі голів людських <g/> , як риба об лід <g/> , побиваються і розум їх <g/> , як та дитина в чужої матері <g/> , чучверіє <g/> » <g/> .
doc#30 Поки що мій добрий друг К ( <g/> майже Кафчин <g/> ) бавиться в бісер обкладинкарства10 <g/> , і дуже тим тішиться <g/> , а я тішуся ним і готуюся до святкування чимраз ближчих роковин <g/> , котрогось там -річчя нашої віри <g/> , надії й любови й матері їх Софії ( <g/> сиріч мудрости <g/> ) <g/> . </p>
doc#36 Портрети Костомарова і його матері <g/> , виконані Ґе <g/> , потверджують регулярність зустрічей <g/> .
doc#37 Вони ставилися до нас як до своїх <g/> , великою мірою <g/> , напевне <g/> , завдяки спокійній товариськості моєї матері <g/> , для якої говорити по- німецьки не становило трудности <g/> .
doc#37 Во істину <g/> , якщо МУР заслуговує на згадку й місце в історії української еміграційної літератури <g/> , доречною буде й коротка згадка про моїх господарів <g/> , що наче аж тішилися діяльністю свого Herr Professor-a і його матері <g/> , за німецьким звичаєм <g/> , — Frau Professor <g/> .
doc#40 : « <g/> Після матері лишилась стара скриня <g/> , дві-три дранки і латаний кожух <g/> » ( <g/> Коц <g/> .
doc#40 : « <g/> Давай матері брехати <g/> , буцімто Домахи не застала <g/> » ( <g/> Кв <g/> .
doc#40 До цієї відміни належить також іменник мати <g/> , що в усіх відмінках <g/> , крім називного <g/> , приймає наросток -ер- ( <g/> -ір- <g/> ) <g/> : мати — матері — матір <g/> .
doc#40 : « <g/> Батька ні матері не мав уже <g/> , відумерли його перед п'яти літами <g/> » ( <g/> Март <g/> .
doc#40 : « <g/> Отже <g/> , далебі <g/> , не знаю <g/> , чи вона верталась <g/> , Катерина <g/> , до матері <g/> , чи так і пропала <g/> » ( <g/> Шевч <g/> .
doc#43 — Макові зерна правди застрявали на кордоні <g/> , матері вбивали своїх дітей <g/> , янголи ридали <g/> , а сатана реготався <g/> , звільнившись від праці <g/> .