This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 | . ( <g/> Отих <g/> , що « <g/> жіночки лихо дзвонять <g/> , | матері | глузують <g/> » <g/> . <g/> ) І роман кінчається тим <g/> , що Марта |
doc#6 | ролю відограють корови з обох боків Божої | Матері | в центрі картини “ <g/> У нас на все знайдеться |
doc#6 | світла й темної тіні робить з гнівнодбайливої | матері | образ мало не Божеської сили <g/> , що перестерігає |
doc#6 | ) <g/> . Вона побудована на протиставленні розпуки | матері | <g/> , що втратила дитину <g/> , натовпові <g/> . Натовп |
doc#6 | обґрунтувати <g/> . Здавалося б <g/> , одначе <g/> , що обличчя | матері | буде подане в центрі й деталізовано <g/> . Аж ніяк <g/> . |
doc#6 | подане в центрі й деталізовано <g/> . Аж ніяк <g/> . Розпач | матері | відтворено її постаттю <g/> , але обличчя ми не |
doc#18 | одну <g/> , то він був би переміг мене <g/> » <g/> , — каже хлопець | матері | <g/> , і вона міркує <g/> : « <g/> Ануж він має зв'язок із якимись |
doc#19 | народу <g/> , од свого плем'я <g/> , од сім'ї <g/> , од батька й | матері | <g/> » — « <g/> Причепа <g/> » <g/> ) <g/> , які вони не здатні до творчої |
doc#20 | до нас Маруся Лавріненко <g/> . її тягло до моєї | матері | <g/> . Супроти чоловіка <g/> , набагато старшого й |
doc#24 | рівень майже культу <g/> , — культу жінки — коханки і | матері | <g/> , вічно прекрасної і вічно плідної <g/> , вічно |
doc#27 | лід <g/> , побиваються і розум їх <g/> , як та дитина в чужої | матері | <g/> , чучверіє <g/> » <g/> . 1 ще <g/> : « <g/> Нехай собі гуркотять і |
doc#30 | там -річчя нашої віри <g/> , надії й любови й | матері | їх Софії ( <g/> сиріч мудрости <g/> ) <g/> . </p><p> Тепер про дрібні |
doc#36 | . — С. 93 <g/> , 95 <g/> ) <g/> . Портрети Костомарова і його | матері | <g/> , виконані Ґе <g/> , потверджують регулярність |
doc#37 | , завдяки спокійній товариськості моєї | матері | <g/> , для якої говорити по- німецьки не становило |
doc#37 | діяльністю свого Herr Professor-a і його | матері | <g/> , за німецьким звичаєм <g/> , — Frau Professor <g/> . Сам |
doc#40 | лише з першим підметом <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Після | матері | лишилась стара скриня <g/> , дві-три дранки і |
doc#40 | сказаного в підрядному реченні <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Давай | матері | брехати <g/> , буцімто Домахи не застала <g/> » ( <g/> Кв <g/> . <g/> ) <g/> . |
doc#40 | , приймає наросток -ер- ( <g/> -ір- <g/> ) <g/> : мати — | матері | — матір <g/> . Закінчення відмінків іменників 3-ої |
doc#40 | -и і на орудний відмінок <g/> , напр <g/> . <g/> : « <g/> Батька ні | матері | не мав уже <g/> , відумерли його перед п'яти літами <g/> » ( |
doc#40 | , не знаю <g/> , чи вона верталась <g/> , Катерина <g/> , до | матері | <g/> , чи так і пропала <g/> » ( <g/> Шевч <g/> . <g/> ) <g/> . </p><p> 3. Присвійні |