Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 » <g/> , не знаю <g/> , чи ще пройшов <g/> , але надалі вже музи мали замовкнути <g/> . Занадто непросто і небезпечно
doc#0 ходити до театрів <g/> . Німецькі міста відтепер мали слухати музику алярмових сирен і какофонію
doc#3 . Нагадаю і про ці факти <g/> . Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> ,
doc#3 при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> . Назви чисел <g/> , починаючи від 5 <g/> , поводилися як
doc#3 іменників <g/> . Найпотужнішими вони <g/> , природно <g/> , мали бути і були при збігу обох <g/> . </p><p> У часі ширення цих
doc#3 , типу двоє <g/> , троє і т.д. Обидва ці процеси мали поступовий і тривалий характер <g/> , з варіяціями
doc#7 українських неоклясиків на чужі мови не мали жадного успіху <g/> , навіть коли це були непогані
doc#9 , ні німецькі робітничі табори бібліотек не мали і елементарних умов <g/> , щоб викінчити книжку <g/> , не
doc#9 а й методологічно <g/> . І з цього погляду повну рацію мали всі дальші прихильники синтези літературної
doc#9 ще не ужитого в нашім письмі <g/> , — для чого ж би мали ми цуратись його <g/> ? У цім разі надто до користи
doc#9 , урочистий і далі пише <g/> : « <g/> Хіба задля того мали б наші письмовці цуратись таких слів <g/> , що вони
doc#9 або синтезі обох поглядів <g/> , або межі <g/> , до якої мали б простягатися зазіхання кожного з них <g/> . Цього
doc#9 українські ідейно стояли вище од галицьких та й мали вплив <g/> »3. З цього критерію залежносте мовних
doc#9 рідній подільській говірці <g/> . Адже ні та <g/> , ні та не мали здебільша первісно цього лексичного
doc#9 наголосові варіянти значеньово мали місце і тут <g/> . Так <g/> , Г. Голоскевич подає переїзд як
doc#9 Яновський <g/> ) <g/> ; « <g/> За Артемовим розрахунком тікати мали з рову <g/> » ( <g/> А. Головко <g/> ) <g/> . Східноукраїнські
doc#9 , що вони впливу на нашу Україну абсолютно не мали ніякого <g/> »lii <g/> . Річ у тому <g/> , що <g/> , як ми говорили <g/> ,
doc#10 і в префіксах типу зі- <g/> , піді- <g/> , розі- <g/> , що не мали безпосередніх історичних підстав для
doc#10 та інтелігентської мови <g/> ; і також — бо вони самі мали наукову лінгвістичну кваліфікацію <g/> ,
doc#10 книжок першої половини двадцятих років <g/> , що мали визначати напрям розвитку української