Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 ходити до театрів <g/> . Німецькі міста відтепер мали слухати музику алярмових сирен і какофонію
doc#0 потребувала <g/> , фабрики їх не жадали <g/> , і Штрасгоф мав труднощі з розміщенням нових робітників <g/> . У
doc#0 дарується дивацтво всіх гатунків <g/> . Костецький мав своє божество <g/> , і це було мистецтво і ніщо інше <g/> .
doc#0 вбгали в неоковирний мундир <g/> . </p><p> Відповідну долю мав роман і в Україні <g/> . Спочатку його
doc#0 . ( <g/> Зрештою <g/> , український побутовий театр мав уже майже сторічну традицію виконавців ролі
doc#0 « <g/> Сватанні на Гончарівці <g/> » <g/> ) <g/> . Автор цих спогадів мав приємність бачити франків- ську виставу «
doc#0 Хрущова були риси швейкіянства <g/> ! <g/> ) <g/> , але автор не мав змоги перевірити ці відомості <g/> . </p><p> Повертаючися
doc#1 <p> Врага не буде <g/> , супостата <g/> . </p><p> А буде син <g/> , і буде мати <g/> , </p><p> І будуть люде на землі <g/> . </p><p> Композиційно вірш
doc#1 на засадах християнської спільноти — син <g/> , мати <g/> , люди загалом <g/> . Контрастують із цим рядом
doc#1 , бо Т. Шевченко не був одружений і не мав дітей <g/> . Та й до віршів Т. Шевченка цього періоду
doc#1 ж <g/> , брати мої <g/> , </p><p> Найменшого брата <g/> , — </p><p> Нехай мати усміхнеться <g/> , </p><p> Заплакана мати <g/> . </p><p> У перші роки
doc#1 брата <g/> , — </p><p> Нехай мати усміхнеться <g/> , </p><p> Заплакана мати <g/> . </p><p> У перші роки після заслання ці настрої та ідеї
doc#2 їх зміст - щоб вища сила <g/> , спершу Перун <g/> , потім Мати Божа <g/> , помогла на ворога <g/> . А ворог тут кожний <g/> , хто
doc#2 , затишно в кімнаті <g/> . </p><p> Постеле постіль білу мати <g/> , </p><p> оберігатиме чуй-сон <g/> . </p><p> І не надивиться <g/> , либонь
doc#2 включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила матір <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо
doc#3 . Нагадаю і про ці факти <g/> . Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> ,
doc#3 при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> . Назви чисел <g/> , починаючи від 5 <g/> , поводилися як
doc#3 іменників <g/> . Найпотужнішими вони <g/> , природно <g/> , мали бути і були при збігу обох <g/> . </p><p> У часі ширення цих
doc#3 , типу двоє <g/> , троє і т.д. Обидва ці процеси мали поступовий і тривалий характер <g/> , з варіяціями
doc#4 він охоплює всі поезії авторки чи вибір <g/> ? Чи він мав свого редактора <g/> , а чи це вибір самої поетки <g/> ?