This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | ходити до театрів <g/> . Німецькі міста відтепер | мали | слухати музику алярмових сирен і какофонію |
doc#0 | потребувала <g/> , фабрики їх не жадали <g/> , і Штрасгоф | мав | труднощі з розміщенням нових робітників <g/> . У |
doc#0 | дарується дивацтво всіх гатунків <g/> . Костецький | мав | своє божество <g/> , і це було мистецтво і ніщо інше <g/> . |
doc#0 | вбгали в неоковирний мундир <g/> . </p><p> Відповідну долю | мав | роман і в Україні <g/> . Спочатку його |
doc#0 | . ( <g/> Зрештою <g/> , український побутовий театр | мав | уже майже сторічну традицію виконавців ролі |
doc#0 | « <g/> Сватанні на Гончарівці <g/> » <g/> ) <g/> . Автор цих спогадів | мав | приємність бачити франків- ську виставу « |
doc#0 | Хрущова були риси швейкіянства <g/> ! <g/> ) <g/> , але автор не | мав | змоги перевірити ці відомості <g/> . </p><p> Повертаючися |
doc#1 | <p> Врага не буде <g/> , супостата <g/> . </p><p> А буде син <g/> , і буде | мати | <g/> , </p><p> І будуть люде на землі <g/> . </p><p> Композиційно вірш |
doc#1 | на засадах християнської спільноти — син <g/> , | мати | <g/> , люди загалом <g/> . Контрастують із цим рядом |
doc#1 | , бо Т. Шевченко не був одружений і не | мав | дітей <g/> . Та й до віршів Т. Шевченка цього періоду |
doc#1 | ж <g/> , брати мої <g/> , </p><p> Найменшого брата <g/> , — </p><p> Нехай | мати | усміхнеться <g/> , </p><p> Заплакана мати <g/> . </p><p> У перші роки |
doc#1 | брата <g/> , — </p><p> Нехай мати усміхнеться <g/> , </p><p> Заплакана | мати | <g/> . </p><p> У перші роки після заслання ці настрої та ідеї |
doc#2 | їх зміст - щоб вища сила <g/> , спершу Перун <g/> , потім | Мати | Божа <g/> , помогла на ворога <g/> . А ворог тут кожний <g/> , хто |
doc#2 | , затишно в кімнаті <g/> . </p><p> Постеле постіль білу | мати | <g/> , </p><p> оберігатиме чуй-сон <g/> . </p><p> І не надивиться <g/> , либонь |
doc#2 | включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила | матір | <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо |
doc#3 | . Нагадаю і про ці факти <g/> . Назви чисел від 1 до 4 | мали | властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , |
doc#3 | при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не | мали | <g/> . Назви чисел <g/> , починаючи від 5 <g/> , поводилися як |
doc#3 | іменників <g/> . Найпотужнішими вони <g/> , природно <g/> , | мали | бути і були при збігу обох <g/> . </p><p> У часі ширення цих |
doc#3 | , типу двоє <g/> , троє і т.д. Обидва ці процеси | мали | поступовий і тривалий характер <g/> , з варіяціями |
doc#4 | він охоплює всі поезії авторки чи вибір <g/> ? Чи він | мав | свого редактора <g/> , а чи це вибір самої поетки <g/> ? |