Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Німецькі міста відтепер мали слухати музику алярмових сирен і какофонію вибухів бомб і мін <g/> , милуватися вогненними ріками <g/> , які ще недавно були вулицями <g/> .
doc#0 Власне <g/> , розтрощена Німеччина чужинецьких робітників уже не потребувала <g/> , фабрики їх не жадали <g/> , і Штрасгоф мав труднощі з розміщенням нових робітників <g/> .
doc#0 Костецький мав своє божество <g/> , і це було мистецтво і ніщо інше <g/> .
doc#0 <p> Відповідну долю мав роман і в Україні <g/> .
doc#0 ( <g/> Зрештою <g/> , український побутовий театр мав уже майже сторічну традицію виконавців ролі Стецька в « <g/> Сватанні на Гончарівці <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#0 Автор цих спогадів мав приємність бачити франків- ську виставу « <g/> Швейка <g/> » 24 травня 1929 року <g/> .
doc#0 ) <g/> , але автор не мав змоги перевірити ці відомості <g/> . </p>
doc#1 <p> А буде син <g/> , і буде мати <g/> , </p><p> І будуть люде на землі <g/> . </p>
doc#1 Архімед і Ґалілей — первинний образ шукачів правди <g/> ; його змінює образ апостолів <g/> , святих предтеч <g/> , з якого постає перший образ гармонійних людей <g/> , що виростуть у найближчому майбутньому <g/> , а завершує усе образ гармонійного суспільства <g/> , побудованого на засадах християнської спільноти — син <g/> , мати <g/> , люди загалом <g/> .
doc#1 Вірш не може бути автобіографічним <g/> , бо Т. Шевченко не був одружений і не мав дітей <g/> .
doc#1 » — тобто ще 1845 р. в його концепції національного єднання <g/> , не революції <g/> : </p><p> Обніміте ж <g/> , брати мої <g/> , </p><p> Найменшого брата <g/> , — </p><p> Нехай мати усміхнеться <g/> , </p><p> Заплакана мати <g/> . </p>
doc#1 » — тобто ще 1845 р. в його концепції національного єднання <g/> , не революції <g/> : </p><p> Обніміте ж <g/> , брати мої <g/> , </p><p> Найменшого брата <g/> , — </p><p> Нехай мати усміхнеться <g/> , </p><p> Заплакана мати <g/> . </p>
doc#2 Є ще молитва <g/> , але — « <g/> молитви бійців недовгі <g/> » <g/> , і єдиний їх зміст - щоб вища сила <g/> , спершу Перун <g/> , потім Мати Божа <g/> , помогла на ворога <g/> .
doc#2 <p> Постеле постіль білу мати <g/> , </p><p> оберігатиме чуй-сон <g/> . </p>
doc#2 І тому так просто і логічно включаються тут мотиви сирітки <g/> , що втратила матір <g/> , Вітряниці <g/> , що оплакує всіх мертвих <g/> , і - чудо поєднання особистого з універсальним — тут ще з'являється і зовсім не дисгармонує вірш « <g/> На труну Ольжичеві <g/> » <g/> , і за ним так само логічно йдуть вірші про частування мертвих членів роду в передріздвяну пору <g/> , і далі завершення кола - похоронно-народжувальне сумно-радісне свято зимового сонцевороту <g/> . </p>
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#3 Назви чисел від 1 до 4 мали властивости прикметників з тим <g/> , одначе <g/> , винятком <g/> , що як правило числові назви ці узгоджувалися зі своїми іменниками <g/> , але — проти всіх інших випадків вимагали — в протилежному напрямі — від свого іменника відповідного числа <g/> , двоїни при 2 і множини при 3 і 4. Самі вони граматичного числа не мали <g/> .
doc#3 Найпотужнішими вони <g/> , природно <g/> , мали бути і були при збігу обох <g/> . </p>
doc#3 <p> У часі ширення цих метастаз збіглося з двома іншими явищами <g/> : занепад двоїни і семантична невтралізація числівників <g/> , умовно називаних збірними <g/> , типу двоє <g/> , троє і т.д. Обидва ці процеси мали поступовий і тривалий характер <g/> , з варіяціями діялектично-територіяльного типу <g/> .
doc#4 Чи він мав свого редактора <g/> , а чи це вибір самої поетки <g/> ?