This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#81 | <p> Дещо пізніше я мав переглянути своє ставлення до білих росіян і до українських сил <g/> . |
doc#81 | Від 10 серпня 1931 року я мав офіційну посаду <g/> . |
doc#81 | Інститут не мав доброї репутації і був місцем небезпечним <g/> , під спеціяльним наглядом НКВД <g/> , шлях з Інституту провадив здебільшого до ув'язнення і далі <g/> . |
doc#69 | З Мазепи <g/> , що міг мати шляхетну мету <g/> , робиться лицар без вади й закиду — чи не тільки тому <g/> , що був він мало не три сторіччя анатемою <g/> , церковною й світською <g/> . </p> |
doc#18 | » ( <g/> І <g/> ) </p><p> Четвертий рядок повинен мати наголоси на третьому і шостому складах <g/> : щЕ <g/> , дОки <g/> . |
doc#72 | Українці не мали в Австрії власних “ <g/> земель <g/> ” <g/> . |
doc#81 | Він матиме довге життя <g/> . </p> |
doc#81 | Реклямовані як видатні представники української музичної культури <g/> , співаки Орест Руснак <g/> , Іванна Синенько-Іваницька <g/> , як на мене <g/> , тоді не мали ні голосу <g/> , ні здібности до інтерпретації камерних творів <g/> . |
doc#9 | Такий висновок зі спостережень і природний <g/> , бо тривалих постійних зв'язків саме з Галичиною М. Старицький не мав <g/> . |
doc#40 | <p> З усього цього випливає <g/> , що дієприкметники на -ний і -тий у сучасній українській літературній мові можна називати пасивними тільки тому <g/> , що вони можуть мати пасивне значення <g/> , але не мусять <g/> . |
doc#81 | Перенесений в атмосферу петербурзького палацу <g/> , розбитий на епізоди-скетчі-фарси — це був мій перший « <g/> Ревізор <g/> » <g/> , на який можна було дивитися без роздериротазівотної нудьги <g/> , але <g/> , хоч яку палку дискусію ця вистава викликала в Москві <g/> , була вона дуже поміркована супроти перенесеного на конструкції « <g/> Великодушного рогоносця <g/> » Кроммелінка <g/> , виверненого догори підшивкою « <g/> Лісу <g/> » Островського <g/> , де молодий Алексіс робив на сцені педикюр старій Гурмизькій і всі актори мали перуки різних кольорів від зеленого й жовтого до фіялкового <g/> , супроти « <g/> Землі дибки <g/> » <g/> , де сцену розривало блимання прожекторів — цих ранньо-революційних вистав Меєрхольда <g/> . |
doc#96 | Так чи так <g/> , щоб зрозуміти цю виставку <g/> , треба мати на увазі <g/> , що в Ісландії панують ліві партії <g/> , за них голосує ісландський міщанин <g/> , і епатувати його найкраще можна тематикою <g/> , стилем і <g/> … |
doc#78 | Та напевне кількість варіянтів була б куди менша в Котляревського <g/> , якби він просто фіксував одну — полтавську — говірку і не мав би віддавати данини літературній традиції <g/> . |
doc#101 | : Мав у житті певну програму для себе <g/> : хотів написати історію української мови з далеко ширшим набором фактів й іншою методологією <g/> . |
doc#59 | В вагоні було так багато в'язнів <g/> , голод був такий <g/> , що сильніші придавлювали слабіших <g/> , хворі й кволі вмирали <g/> , а про їх смерть ніхто не зголошував <g/> , бо труп ще мав цінність <g/> : на нього брали пайки <g/> . |
doc#81 | Я вислав свої нові надбання звичайною поштою <g/> , і <g/> , хоч це важко собі уявити <g/> , вони таки прибули до Харкова <g/> , і я не мав з тим жадних труднощів <g/> . |
doc#101 | Ю. Шевельов мав різні зустрічі <g/> : з викладачами і студентами філологічного факультету Чернівецького університету <g/> , з мером міста Віктором Павлюком <g/> , на телебаченні в передачі Параски Нечаєвої « <g/> Спочатку було слово <g/> » <g/> , з колективом філологічного факультету Кам'янець-Подільського педінституту — і скрізь було багато людей <g/> , знайомих з працями Ю. Шевельова <g/> , скрізь було багато запитань <g/> , а особливо — в студентській авдиторії <g/> : </p><p> — Хто були Ваші учителі <g/> ? </p> |
doc#40 | <p> б <g/> ) У називному відмінку множини іменники чоловічого роду мають закінчення -и <g/> , -і. Іменники вуси і рукави можуть мати паралельні форми вуса <g/> , рукава <g/> . |
doc#69 | Тоді у Матері городів руських засновано й мовознавчий журнал <g/> . |
doc#74 | [ <g/> 26 <g/> ] Ця постава питання ввійшла до резолюції ЦК КП ( <g/> б <g/> ) У з 19 липня 1927 року з вимогою <g/> , щоб райони <g/> , заселені російською національною меншістю <g/> , мали досить « <g/> … |