This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#10 | Це питання ствердіння р і ц <g/> , окремого в південних говірках <g/> , окремого в південнозахідніх ( <g/> 5 <g/> , 85 <g/> ; у 2 <g/> , 191 Ганцов ще недоцінював вагу цього явища <g/> ) <g/> ; почасти в питанні рефлексації ȩ ( <g/> 5 <g/> , 95 і далі <g/> ) <g/> ; і <g/> , нарешті <g/> , в питанні розвитку і в префіксах типу зі- <g/> , піді- <g/> , розі- <g/> , що не мали безпосередніх історичних підстав для розвитку цього і. Цьому останньому питанню присвячена в Ганцова спеціяльна праця ( <g/> 13 <g/> ) <g/> , при чому і тут за головний аргумент і вихідний пункт правлять говірки південної Чернігівщини <g/> . </p> |
doc#81 | <p> Що рятувало матір крізь усі ці обмеження <g/> , приниження й злигодні <g/> ? |
doc#81 | Часи <g/> , коли мати в моїх перших літературних завданнях <g/> , фіµурально кажучи <g/> , водила моїм пером <g/> , уже давно минули <g/> . |
doc#81 | Коли він мав здати до друку <g/> , це був кінець 1940 року <g/> , першу частину своєї двотомової праці « <g/> Русский язык первой половины XIX века <g/> » <g/> , він звернувся до мене <g/> : </p><p> — Голубчику <g/> , мені для передмови треба якунебудь цитату з Леніна <g/> . |
doc#47 | <p> Якби частини твору мали назви <g/> , то <g/> , мабуть <g/> , вони були б більш-менш такого характеру <g/> : Вступ 1. Вартість людини — найвища вартість <g/> ; Вступ 2. Безсторонність літописця <g/> ; Глава І. Утрата дому — кара Божа <g/> ; II <g/> . |
doc#81 | Мої вірші мали бути старомодними <g/> . |
doc#75 | « <g/> Мати — всевічна матір <g/> , що пізнала любов на темній сухій вулиці Назарету <g/> , пізнала першу любов від Бога <g/> , самі глибокі її тайни <g/> , мати розумна й всезнаюча дивиться з ікони в " <g/> Байгороді <g/> "» <g/> . |
doc#76 | Русский мав свого двійника общерусский <g/> , інші мови таких двійників не мали — не було общеукраинского <g/> , общепольского тощо <g/> . |
doc#81 | Допомагало йому й те <g/> , що він не був нічим видатний чи відмінний <g/> , ніколи не мав ориµінальних думок і несподіваних вчинків <g/> . |
doc#81 | Був я і був світ навколо мене <g/> , але ні я <g/> , ні світ не мали початку <g/> , і не передбачався їхній кінець <g/> . </p> |
doc#72 | Там <g/> , де українські слова мали подвійні форми <g/> , перевагу надано формі <g/> , ближчій до російської мови <g/> . |
doc#81 | Від Львова до Києва я мав місце на горішній полиці м'якого спального вагона <g/> , піді мною внизу їхав якийсь НКВДист <g/> . |
doc#73 | Одначе партійно-політичні кола <g/> , раз діставши друкарню до своїх рук <g/> , не мали наміру випустити її з них <g/> . |
doc#93 | Лишалося бачити маснобурий плин скаженої Кури <g/> , могилу Грибоедова на горі Давида <g/> , чудо осяйних фресок мцхетських церков і вервечки селян <g/> , зрушених з їхніх сакль і гонених під наглядом військ ГПУ в причи Заполяр'я. </p><p> Проте уявлення про тогочасний грузинський театр я мав <g/> . |
doc#81 | Так чи так <g/> , я з'явився за порадою Сімовича в Голубовського <g/> , мав з ним розмову і дістав призначення <g/> . |
doc#72 | Обоє вони <g/> , можливо <g/> , матимуть рацію <g/> . |
doc#81 | Група <g/> , згодом групи Єлецького не мали жадної назви <g/> . |
doc#81 | Перед 1917 роком Київ був осередком російського шовінізму і офіційщини <g/> , по революції яких 15 років він ставав заштатним <g/> , але якоюсь мірою українським містом <g/> , тепер перенесенням туди колосального апарату радянської влади на Україні він мав знов стати тим <g/> , чим був до революції <g/> . |
doc#81 | Грішник каявся і обіцяв виправитися <g/> , а кожний з присутніх мав право і був заохочуваний скористатися з того права виступити проти грішного і розкаяного <g/> , навести інші його протипартійні вчинки або вислови <g/> , каяття проголошувано нещирим і неповним <g/> , обвинувачений мав не тільки виказати всі свої провини <g/> , а й « <g/> виявити їхнє методологічне коріння <g/> » <g/> . |
doc#97 | Пише він історію підневільних років Шевченка <g/> , а в ті підневільні роки поет-салдат <g/> , як правило <g/> , мав буги тільки об'єктом наказів і розпоряджень — куди пошлють <g/> , що скажуть робити <g/> , куди йти чи їхати <g/> . |