Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Перед появою майже кожної дійової особи подається в монолозі або діялозі докладна її характеристика <g/> , розповідається біографія <g/> , переказуються яскраві епізоди життя <g/> .
doc#50 Але там водночас відбувається просвітлення <g/> , а в Осьмачки <g/> , навпаки <g/> , кольорит усе хмурнішає <g/> , і <g/> , якби не кілька романсово ліричних ноток в останній пісні ( <g/> « <g/> Співай же <g/> , пташе <g/> , соловею мій <g/> » <g/> ) <g/> , то поема кінчалася б тонами майже екклесіястівсько-самогубницькими <g/> . </p>
doc#0 Чим аніяк не говориться <g/> , що серед чехів не було героїки всерйоз <g/> , від хоч би спаленого Яна Гуса <g/> , від походів Яна Жижки до самоспаленого вже майже за нас Яна Палаха <g/> , чиє місце самострати пражани дбайливо й зворушливо відзначають покладанням квітів і незгасним вогнем <g/> .
doc#10 Але майже всі його праці з української діалектології мають за вихідний пункт саме говірки південної Чернігівщини <g/> .
doc#81 У наслідок зникла іронія і цикл перетворився на майже суцільну Маланюкіяду з Елладами <g/> , степами <g/> , даками <g/> , римськими леµіонами та подібними іншими бутафоріями <g/> .
doc#81 Нового <g/> , « <g/> революційного <g/> » репертуару ще майже не було <g/> , хоч перші спроби вже з'явилися ( <g/> « <g/> Власть <g/> » Н. Тверського <g/> , « <g/> Накануне <g/> » З. Невського <g/> , « <g/> Озеро Люль <g/> » Н. Файка <g/> , « <g/> Шоколад <g/> » Тарасова-Родіонова <g/> .
doc#1 Ця тема здатна « <g/> зазвучати <g/> » ( <g/> тобто її можна виокремити <g/> ) лише тому <g/> , що введена вона сюди як частина ширшого контексту в образі розпаду сім'ї. Мотив хлопців <g/> , « <g/> забраних у москалі <g/> » і через це втрачених для сім'ї ( <g/> країни <g/> ) <g/> , — майже такий самий типовий для поезії Т. Шевченка <g/> , як і мотив збезчещеної дівчини <g/> . </p>
doc#50 Вона розривала єдину лінію викладу майже обов'язковою пуантою останніх двох рядків <g/> , вона надавала певної механічности членуванню вірша <g/> .
doc#31 Досвітнім і М. Яловим <g/> ) пише свого першого покаянного листа <g/> , де відписує тези червневого пленуму ЦК майже дослівно <g/> , зрікаючися орієнтації на Европу <g/> , теорії боротьби двох культур ( <g/> української й російської <g/> ) на Україні <g/> , спілкування з неоклясиками <g/> .
doc#65 Майже сто років тому Павло Житецький писав про цей заник у своїм “ <g/> Очерк звуковой истории малорусского наречия <g/> ” ( <g/> 1876 <g/> ) <g/> : " <g/> Навіть в українському говорі не в усіх місцевостях з однаковою тонкістю почувається ця відмінність <g/> : йотація чимдалі більше опановує звук і з о <g/> , вносячи піднебінний елемент у приголосні <g/> , що зустрічаються з цим і <g/> " ( <g/> с. 234 <g/> ) <g/> .
doc#81 Про нього знав я мало <g/> , майже саме тільки ім'я <g/> , але мав уявлення про авторитет <g/> , яким він користався <g/> .
doc#59 В інших образах ми майже не знаходимо тієї екзотичної барокковости <g/> , на якій тримається образ Лариси <g/> . </p>
doc#69 Делікатніше <g/> : ще майже не має <g/> .
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#82 ) контекстові <g/> , який поки що належить майже виключно ми і який може видатися екзотичним і навіть екстравагантним українотеренному читачеві <g/> . </p>
doc#49 Вона майже ніде не виходить на поверхню ( <g/> за винятком рядків « <g/> І ЧАйок пару — пару ЧАйок над соло нЧАками <g/> » з їх нагнітанням звуків Ч і А <g/> ) <g/> .
doc#92 , що якоюсь мірою рада вилити свою душу в обіймах дружнього всерозуміння і всепрощення <g/> . </p><p> Майже таку саму говорючість Е. я прийняв за вияв такої самої настанови <g/> . Тут я жорстоко
doc#72 Щодо порушуваних тем <g/> , то вони були майже виключно історичні <g/> .
doc#92 Кадри напоготові мав тоді майже виключно Гарвард <g/> , себто майже виключно Якобсон <g/> .
doc#20 Я друкувався в багатьох фахових виданнях різних країн <g/> , Юркові публікації були майже виключно українські <g/> , з деяким виходом у польські <g/> , а якщо англомовні <g/> , то через канали фундацій <g/> , заснованих спеціально для праці з іміґрантами <g/> . </p>