Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Поїзд рухався майже за розкладом <g/> , і Н. приїхав до кінцевої станції без пригод <g/> . </p>
doc#0 <p> Шаркоф </p><p> Не шкодило б розписати тут історію Харкова й українців Харкова за майже півтора року німецької окупації <g/> .
doc#0 Вони <g/> , мабуть <g/> , були б поширеніші <g/> , якби не цілковите або майже цілковите незнання чужих мов <g/> , — бар'єр <g/> , споруджуваний десятиріччями <g/> .
doc#0 Це була дрібниця <g/> , майже ніщо <g/> , але психологічно ця позика книжки була спробою подолати бар'єр між народами <g/> . </p>
doc#0 Хоч у першому це було кілька днів <g/> , а в другому — майже півтора року <g/> .
doc#0 <p> До барака <g/> , його « <g/> власного <g/> » <g/> , « <g/> рідного <g/> » ( <g/> ну <g/> , майже рідного <g/> ) барака зайшла не така вже дуже молода <g/> , але й не стара жінка <g/> : </p><p> — У вас забрали пашпорт <g/> ? </p>
doc#0 З чужих мов він і німецьку майже не знав <g/> , а всю решту — Бог дасть <g/> .
doc#0 « <g/> Політизованих <g/> » чисел « <g/> Дозвілля <g/> » вийшло одне чи <g/> , може <g/> , два <g/> , не читав їх майже ніхто <g/> .
doc#0 Майже зовсім чисті <g/> .
doc#0 ( <g/> Зрештою <g/> , український побутовий театр мав уже майже сторічну традицію виконавців ролі Стецька в « <g/> Сватанні на Гончарівці <g/> » <g/> ) <g/> .
doc#0 <p> У самих чехів <g/> , народу <g/> , що породив Швейка <g/> , хто знає <g/> , може <g/> , той факт <g/> , що Прага майже неторкана лишилася й у Світовій війні <g/> , і в брежнєвській окупації <g/> , коли димом пішли Варшава і Берлін <g/> , якоюсь мірою зобов'язаний наявності Швейків <g/> .
doc#0 Чим аніяк не говориться <g/> , що серед чехів не було героїки всерйоз <g/> , від хоч би спаленого Яна Гуса <g/> , від походів Яна Жижки до самоспаленого вже майже за нас Яна Палаха <g/> , чиє місце самострати пражани дбайливо й зворушливо відзначають покладанням квітів і незгасним вогнем <g/> .
doc#0 Майже <g/> .
doc#1 Вульгаризми в поемі вилучені майже цілком <g/> .
doc#1 Контрасти в « <g/> Мари <g/> » майже непомітні <g/> .
doc#1 У « <g/> Марії <g/> » проглядаються елементи ідилії <g/> , майже відсутні в « <g/> Неофітах <g/> » <g/> , </p><p> Див <g/> .
doc#1 Поза цими віршами - навіть у ліриці політичної інвективи <g/> , яка досі у творчости Шевченка була справжньою скарбницею церковнослов'янізмів у поєднанні з вульгаризмами <g/> , - церковнослов'янська лірика майже не вживається <g/> .
doc#1 Ця тема здатна « <g/> зазвучати <g/> » ( <g/> тобто її можна виокремити <g/> ) лише тому <g/> , що введена вона сюди як частина ширшого контексту в образі розпаду сім'ї. Мотив хлопців <g/> , « <g/> забраних у москалі <g/> » і через це втрачених для сім'ї ( <g/> країни <g/> ) <g/> , — майже такий самий типовий для поезії Т. Шевченка <g/> , як і мотив збезчещеної дівчини <g/> . </p>
doc#1 <p> Далі в чотиривірші порівняння <g/> , однак <g/> , розгортається і стає майже незалежним <g/> : </p><p> Що без долі <g/> , без родини <g/> , </p><p> Та без вірної дружини <g/> , </p><p> І дружини <g/> , і надії В самотині посивіє <g/> ! </p>
doc#1 <p> Таким чином <g/> , можливості народньої пісні використовувались майже адекватно оригінальній моделі <g/> , але завдяки послідовному <g/> , поступовому зміщенню образів стерлася межа між нібито справжнім дніпровським пейзажем і порівнянням <g/> , між образами природи і людей <g/> , між завжди узагальненою і дещо абстрактною на- родньою піснею та суб'єктивною ліричною поезією <g/> , де героєм є авторське « <g/> я <g/> » <g/> .