Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Маємо реакції на літературне життя <g/> , наприклад <g/> , сорокових років у Німеччині й Австрії <g/> : « <g/> Десь зводять арки <g/> , б'ють в літаври <g/> » <g/> , — звичайно ж <g/> , відгук на літературні журнали тих часів « <g/> Арка <g/> » в Мюнхені й « <g/> Літаври <g/> » в Зальцбурзі <g/> , згадка про « <g/> гнилизну <g/> » веде до мого виступу проти не завжди чесного байкаря тих років Івана Манила <g/> , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій таки поезії « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для літературної манери Юрія Косача <g/> . </p>
doc#9 <p> Досить виразно ця наша характеристика сприйняття Кулішевої мови стверджується виступом І. Нечуя-Левицького в його славнозвісній статті « <g/> Сьогочасне літературне прямування <g/> » <g/> .
doc#9 <p> У літературі письменники — вихідці з Галичини створюють навіть своє окреме літературне об'єднання — « <g/> Західна Україна <g/> » <g/> .
doc#25 Це було основою <g/> , наприклад <g/> , відомого твердження І.Нечуя-Левицького про те <g/> , що літературна мова повинна не відбігати від мови “ <g/> баби Палажки <g/> ” ( <g/> <g/> Для літератури взірцем книжного язика повинен бути іменно язик сільської баби з її синтаксисом <g/> ” — “ <g/> Сьогочасне літературне прямування <g/> ” — “ <g/> Правда <g/> ” 1878 <g/> , ст <g/> .
doc#25 ) <g/> , але суть фонеми лишається та сама <g/> , бо ці звуки чергуються там з о так само і в тих самих умовах і позиціях <g/> , що південноукраїнське й літературне іix <g/> .
doc#26 Спершу оголошувалося якесь літературне явище антинароднім <g/> , бо його не розумів простолюд <g/> , а далі виходило <g/> , що проти цього явища треба мобілізувати органи безпеки <g/> , бож воно антинародне <g/> , отже <g/> , загрожує нації <g/> !
doc#28 <p> ( <g/> « <g/> Чернишевський у Вілюйську <g/> » <g/> ) </p><p> Не менш нищівно схарактеризовано й спеціяльно літературне оточення тих днів <g/> , в якому </p><p> Олександрійських муз нащадки і послідки <g/> , </p><p> Вони роїлися <g/> , поети і піїтки <g/> . </p>
doc#28 І коли тут ми вчуємо Лесин Українчин « <g/> занапащений <g/> , нещасний край <g/> » <g/> , то так само легко буде нам визнати чисто літературне походження інвектив на адресу міста і обвинувачень людям у тому <g/> , що вони сірі <g/> , оспалі и байдужі – таких типових для неоромантиків і символістів взагалі <g/> , а почасти і просто варійованих Филиповичем за Тичиною <g/> , якого слова « <g/> Як страшно <g/> !
doc#33 Годі зрозуміти все літературне життя двадцятих років <g/> , якщо скреслити з нього боротьбу цих двох течій – урбаністичної й селюцької <g/> .
doc#40 <p> Фразеологічні звороти <g/> , що створені якимнебудь письменником і виразно виказують своє літературне походження <g/> , звуть найчастіше крилатими словами <g/> .
doc#47 Називання речей своїми іменами <g/> , коли суспільство облудно оминає ці імена або лицемірно замасковує їх порожніми або брехливими словами й фразами <g/> , має не тільки громадське значення <g/> , а й суто літературне <g/> .
doc#53 їх менше ніж десяток <g/> , походження переважно літературне <g/> , а стилістична функція їхня як русизмів ніяка або невиразна <g/> : кубок ( <g/> 3 <g/> , 40 <g/> ) <g/> , ( <g/> є і чара 3 <g/> , 53 <g/> ) <g/> , пучина ( <g/> 7 <g/> , 35 <g/> ) <g/> , уключина ( <g/> 8 <g/> , 37 <g/> ; 8 <g/> , 53 <g/> ) <g/> , парус ( <g/> 8 <g/> , 52 <g/> ) <g/> , узи ( <g/> 8 <g/> , 360 <g/> ) <g/> , можливо сундук ( <g/> 8 <g/> , 438 <g/> ) <g/> , а також довг ( <g/> 8 <g/> , 355 <g/> ) — слово <g/> , правда <g/> , добре знане в українських говірках <g/> , але переважно західних <g/> , з якими Потебня не був біографічно зв'язаний <g/> ; проте слово
doc#63 Але ми повинні всіх своїх зусиль докласти <g/> , щоб цей процес ніщо не затримувало <g/> , щоб ми йому сприяли <g/> , на нього працювали <g/> , йому присвятили все своє літературне життя <g/> . </p>
doc#63 У « <g/> Волині <g/> » <g/> , у « <g/> Юності Василя Шеремети <g/> » він так широко охопив це життя <g/> , що літературне ніби відійшло на другий плян <g/> , а вражає саме багатство й глибина відтворення життя <g/> , життєвої спостережливости <g/> . </p>
doc#63 Це <g/> , звичайно <g/> , ніяке літературне явище само по собі <g/> , бо вся збірка — тільки бліде копіювання чужих зразків і до неї цілком стосується відомий дистих Шіллера <g/> : Weil ein Vers dir gelingt in einer gebildeten Sprache <g/> , die für dich dichtet und denkt <g/> , glaubst du schon Dichter zu sein <g/> . </p>
doc#71 – С. 280–331. </p><p> 29. [ <g/> Нечуй-Левицький І. <g/> ] Сьогочасне літературне прямування // Правда <g/> .
doc#71 <p> xvi Намагання теоретично обґрунтувати орієнтацію на стиль <g/> , ближчий до “ <g/> народного <g/> <g/> , міститься в розвідці І. Нечуя-Левицького « <g/> Сьогочасне літературне прямування <g/> » <g/> : “ <g/> Для літератури взорцем книжного язика повинен бути именно язик сільськоі баби <g/> , з іі синтаксисом <g/> <g/> .
doc#73 Зокрема <g/> , літературне пожвавлення було спричинене тим <g/> , що <g/> , гонені поновною хвилею большевицької окупації <g/> , письменники з Східніх і Центральних українських земель на якийсь час зосередились у Львові <g/> . </p>
doc#80 Точніше <g/> : літературне експериментування могло бути в його творі <g/> , але пересічний інтеліґентний читач не повинен був його помічати <g/> .
doc#81 Але для людей <g/> , зголоднілих на літературне слово <g/> , поява журналу була подією <g/> .