Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#9 дискусії <g/> . </p><p> Б. Грінченко розпочав її дуже різко <g/> . Літературна українська мова <g/> , за його твердженням <g/> , існує
doc#9 до найнижче розвиненого мовця ( <g/> чи читача <g/> ) <g/> . Літературна мова й далі розвивалася в напрямі ускладнення і
doc#9 вже певні поняття <g/> , стають синонімами <g/> . Літературна мова збагачується семантично <g/> , не зв'язуючись
doc#9 , а тільки відбивають соціяльну оцінку мовців <g/> . Літературна мова не тому літературна <g/> , що вона чистіша й «
doc#9 міг дуже далеко відходити від рідної говірки <g/> . Літературна мова — штучний витвір високорозвиненого
doc#11 — керлі — Kerl — парубійко <g/> ) <g/> , роздратовані <g/> : </p><p> — Літературна аналіза <g/> ! Знову будуть нас навчати <g/> : беріться за
doc#19 Василя Мову <g/> . « <g/> Зоря <g/> » 1891 <g/> , ч. 20. </p><p> М. К ( <g/> омаров <g/> ) <g/> . Літературна спадщина В. Мови <g/> . « <g/> Зоря <g/> » 1892 <g/> , ч. 10. </p><p> 1. Франко <g/> .
doc#20 спробу вийти в театральну журналістику <g/> . « <g/> Літературна газета <g/> » вмістила мою рецензію на Мольєрового «
doc#25 з зародками структуралізму <g/> . Літературна мова бо для народників — просто одна з народних
doc#31 клімат <g/> , і через свою власну вичерпаність <g/> . </p><p> « <g/> Літературна <g/> » дискусія втягла сотні учасників і породила
doc#31 меморіяльної дошки на будинку <g/> , де він жив <g/> . — Літературна Україна <g/> . — 1975. — 30 грудня <g/> ) <g/> , виступив з
doc#31 Пролетарської Літератури — хай живе Державна Літературна Академія <g/> » ( <g/> Голубі диліжанси <g/> . Листування
doc#31 його до помилок <g/> , іноді і досить болючих <g/> » ( <g/> Літературна газета <g/> . — 1933. — Ч. 10. — 27 травня <g/> ) <g/> . Після того
doc#38 Викликала ці міркування книжка Юрія Луцького « <g/> Літературна політика на Совєтській Україні в 1917 — 1934
doc#40 багатство відтінків думання сучасної людини <g/> . Літературна мова в цьому сильно випередила говірки <g/> , де
doc#40 Рука пташиним вкрала легкість перцям <g/> » ( <g/> Ант <g/> . <g/> ) <g/> . Літературна мова одначе уникає тут давального відмінка <g/> , бо
doc#40 й чорнороби — усі йшли за їхнім Чубенком <g/> » ( <g/> Ян <g/> . <g/> ) <g/> . Літературна мова вживає наростка -чик тільки зрідка і
doc#40 син забажав з ним познайомитись <g/> » — Самч <g/> . <g/> ) <g/> . Літературна мова знає з цих форм суддів ( <g/> тільки так <g/> ) <g/> , Іллів <g/> ,
doc#40 він нищить хліб <g/> , — душі він не чіпа <g/> » ( <g/> Стар <g/> . -Ч. <g/> ) <g/> . Літературна норма таких форм не знає <g/> . Як і більшість
doc#40 часі <g/> ) може бути дія <g/> , що спричиняє інші дії <g/> . Літературна мова й цю дію уживає в недоконаному виді <g/> ; але в