Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#4 Що ж <g/> , була в цьому велика правда <g/> , відкривалася можливість точної аналізи механізмів літературного твору <g/> .
doc#4 <p> Істотна різниця між романом і « <g/> щоденником <g/> » — та <g/> , що в романі автора може не бути <g/> , — не бути як літературного образу <g/> , в щоденнику він неодмінно присутній <g/> , і одна з читацьких насолод саме в тому <g/> , щоб цей образ камінчик по камінчику складати <g/> , відтворювати й приміряти до себе <g/> : чи він <g/> , автор <g/> , — такий <g/> , як я <g/> ?
doc#9 Народні провінціяльні вимови дають часом несподівано дуже добрі терміни для літературного українського язика <g/> »1. </p><p> Тут не згадано ні П. Куліша <g/> , ні галицької книжної мови <g/> .
doc#9 Так само епізодичний характер мають двоє відхилень від літературного наголосу в парадигмі дієслова бути <g/> .
doc#9 У займенниках варт звернути увагу на спорадичне вживання зворотного займенника себе в функції взаємного займенника відповідне до східноукраїнського і літературного звороту один одного ( <g/> « <g/> Жду лиш <g/> , коли ми поглянем на себе <g/> » — « <g/> На острові <g/> » <g/> , 278 <g/> ; пор <g/> .
doc#9 Спроби прийняти обидва варіянти <g/> , надавши їм різних семантичних відтінків ( <g/> оповідання — назва літературного жанру <g/> , оповідання — процес <g/> ; об'єднання — організація <g/> , об'єднання — процес <g/> ; але навпаки <g/> : снідання — процес <g/> , снідання — харч і т. д. <g/> ) <g/> , внутрішньо суперечні й поки що не прищепилися <g/> .
doc#10 не ввійде до літературного вжитку <g/> , багато чого може видатися застарілим — з погляду деяких функцій мови <g/> ” <g/> .
doc#11 Це могло бути третьою інтермедією <g/> , але не стане <g/> , бо не має літературного характеру <g/> .
doc#13 <p> Пригадую <g/> , під час війни один редактор одного українського літературного журналу не хотів друкувати цього уривка через незвичний <g/> , непопулярний ритм <g/> .
doc#18 <p> Кожна інтерпретація літературного твору випливає — а часом вибухає — з зустрічі письменника і читача <g/> .
doc#18 Попри всю тонкість його поетичного відчуття і літературного смаку <g/> , Зеров був занадто неоклясиком в ідеалі <g/> , щоб збагнути принаду експерименту змішання стилів <g/> , ґатунків і словників <g/> .
doc#22 З літературного боку це типовий пересічний продукт американської літератури <g/> .
doc#23 В одних концепціях українська література розглядалася як випадкові віддзеркалення російського літературного процесу <g/> , в інших — західнього <g/> .
doc#23 » 14. </p><p> Але в конкретних обставинах українського літературного життя струмінь романтизму <g/> , репрезентований Петренком <g/> , мав інший характер <g/> , ніж на Заході чи в Росії <g/> .
doc#23 Зеров відзначив як одну з особливостей українського літературного процесу хронічне відставання розвитку нових стилів у часі і співіснування в часі ж таки старих і нових <g/> , здавалося б <g/> , несполучних стилів16. Цю думку можна продовжити <g/> .
doc#23 <p> Інша справа <g/> , що в обставинах загальмованого <g/> , сплутаного і з'яловленого українського літературного процесу-не-процесу першої половини XIX сторіччя поезія Петренка обмежилася на жменьці віршів <g/> , не діждалася жадного книжкового видання <g/> , продовжувачів не знайшла і фактично жадного місця не посіла <g/> .
doc#24 Для того <g/> , щоб це сталося <g/> , треба було перейти в атмосферу іншого літературного покоління <g/> , в зовсім інше повітря <g/> .
doc#26 Семенкового Кобзаря 1924 р. ( <g/> багато разів у критиці підкреслювалося його <g/> , Семенка <g/> , виклик і глум супроти Шевченка <g/> , але досі не показано <g/> , як він продовжував Шевченка <g/> ) і інтермедій Літературного ярмарку <g/> .
doc#26 У динаміці літературного процесу — це критика й відкинення стилю й світу Котляревського <g/> , маніфест іншого стилю <g/> , іншої <g/> , протилежної літературної НІКОЛИ <g/> .
doc#26 <p> ( <g/> « <g/> До Основ'яненка <g/> » <g/> ) </p><p> * * * </p><p> Складність літературної позиції Шевченка супроти його попередників <g/> , — пошана і заперечення <g/> , — частина ширшої проблеми <g/> , проблеми літературного процесу <g/> , яка є частиною — хоч з власними особливостями <g/> , отже своєрідною — загальноісторичного процесу <g/> .