Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Твір Підмогильного – невеличка <g/> , ніким не помічена <g/> , але все таки ланка в світовому літературному процесі <g/> . </p>
doc#9 Свідчення Шафонського — свідчення про вищість тих говірок <g/> , які він звик частіше бачити й чути у літературному оформленні <g/> . </p>
doc#15 Перльмуттер робить цілком правильне спостереження <g/> , що називні речення на протязі цього періоду поступово поширюються <g/> , вживання їх стає частішим <g/> , кількість називних речень <g/> , поставлених у літературному тексті поруч <g/> , більшою <g/> .
doc#19 Але надруковано Мовин твір аж 1907 року <g/> , і тому не дивно <g/> , що в українському літературному процесі він був сприйнятий уже на тлі цих творів <g/> .
doc#22 Усе це — на певному літературному рівні <g/> , але без власного обличчя <g/> .
doc#28 <p> З складного й строкатого плетива фактів літературного життя двадцятих років найбільше позначаються на сучасному літературному русі дві постаті – Микола Хвильовий і Микола Зеров <g/> , дві очолені ними течії <g/> .
doc#28 Що намагання тепер штучно створити таку школу приречені на невдачу і <g/> , нарешті <g/> , що все це зовсім не позбавляє постаті Миколи Зерова права на видатне місце в українському літературному процесі двадцятих років <g/> . </p>
doc#28 ПОЕЗІЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ </p><p> Драй-Хмара належить до поетів <g/> , недоцінених щодо сили й значносте свого таланту і неправильно оцінених щодо його місця в літературному процесі <g/> .
doc#28 Филипович-поет був тим <g/> , що заведено називати словом еклектик <g/> , і то еклектик настільки <g/> , сказати б <g/> , послідовний <g/> , що тяжко навіть сказати <g/> , якому літературному напрямові і якій системі світогляду він віддавав перевагу <g/> .
doc#31 Биковця « <g/> Дискусія на літературному фронті <g/> » ( <g/> Знання <g/> .
doc#31 ) <g/> , і мотив відродження України проходить ще переважно в літературному пляні <g/> .
doc#38 Але ось цікава характеристика появи клясицизму <g/> : </p><p> « <g/> Клясицизм прийшов до української літератури не як певна бойова теорія <g/> , яка у певному відпорі від панівного барокка виборола собі місце <g/> , а потім і перевагу в літературному світі <g/> , як це бувало в інших літературах <g/> .
doc#39 ( <g/> Бо діялог — така ж умовність у літературному творі <g/> , як і монолог <g/> .
doc#40 , у сучасній літературній мові є багато слів і зворотів <g/> , перейнятих з військової мови <g/> , як от <g/> : роззброїти ( <g/> щирістю <g/> ) <g/> , авангард <g/> , фронт ( <g/> »на літературному фронті« <g/> ) <g/> , взяти <g/> , під обстріл <g/> , зосередити вогонь <g/> , перейти в наступ <g/> , маскування <g/> , передовий загін <g/> , окопатися <g/> .
doc#47 Друге <g/> , відповідальніше ще <g/> , — вмістити творчість автора в перспективу загального розвитку літератури <g/> , визначити їй місце в літературному процесі <g/> .
doc#47 Застосоване в літературному творі <g/> , воно змушує читацьке серце битися сильніше й частіше <g/> , змушує читача читати твір невідривно <g/> .
doc#51 <p> Як відомо <g/> , літературному і південноукраїнському і <g/> , що чергується з о або з е ( <g/> кінь — коня <g/> , піч — печі <g/> ) в північноукраїнських говірках відповідають дифтонги різного характеру <g/> , рідше монофтонги <g/> , інші <g/> , ніж і <g/> , а саме у <g/> , и <g/> , ӱ <g/> : кДнь <g/> , куль <g/> , кинь <g/> , кӱнь ( <g/> Літерою Д позначаю дифтонги без огляду на їхню фонетичну природу <g/> , що може варіювати дуже помітно <g/> ) <g/> .
doc#51 <p> Додаймо до цього <g/> , що Бузук <g/> , який був зв'язаний з Білоруссю не менше <g/> , ніж з Україною <g/> , брав участь як поет і критик також у білоруському літературному русі <g/> .
doc#51 Його „Карта українських говорів <g/> ” ( <g/> 1933 <g/> ) і особливо неперевершений досі фонетичний опис української мови в її літературному варіанті і в різноманітності її говірок „Opis fonetyczny jȩzyka ukrainskiego <g/> ” ( <g/> 1932 <g/> ) йдуть за концепцією Ганцова <g/> , обґрунтовуючи її й перевіряючи на великому багатстві фактичного матеріалу <g/> , поглиблюючи її в деталях і збагачуючи додатковими доказами <g/> .
doc#62 У романі ( <g/> не літературному <g/> , а життєписному <g/> ) початку тридцятих років Мефістофель сам спокушає Ґретхен <g/> </p>