Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 Костецький приносив запахущі літературні експерименти і вимагав <g/> , так <g/> , вимагав <g/> , щоб їх пускали в друк <g/> . </p>
doc#1 Це основа постійного конфлікту між літературною формою і свавіллям поетичного генія <g/> . </p>
doc#3 ) з їхніми <g/> , цих письменників <g/> , біографічними даними дає змогу встановити <g/> , що інновація виникла й прищепилася насамперед у Центральній Україні між Києвом та Лисаветом <g/> , від Черкащини до Харківщини <g/> , себто на тій території <g/> , яка вважається осердям української літературної мови <g/> . </p>
doc#4 Маємо реакції на літературне життя <g/> , наприклад <g/> , сорокових років у Німеччині й Австрії <g/> : « <g/> Десь зводять арки <g/> , б'ють в літаври <g/> » <g/> , — звичайно ж <g/> , відгук на літературні журнали тих часів « <g/> Арка <g/> » в Мюнхені й « <g/> Літаври <g/> » в Зальцбурзі <g/> , згадка про « <g/> гнилизну <g/> » веде до мого виступу проти не завжди чесного байкаря тих років Івана Манила <g/> , а словечко ніщота ( <g/> « <g/> бруд ніщоти <g/> » в тій таки поезії « <g/> Самотність <g/> » <g/> ) було типове для літературної манери Юрія Косача <g/> . </p>
doc#5 <p> Роман Підмогильного « <g/> Невеличка драма <g/> » поступається своєю літературною вартістю « <g/> Місту <g/> » <g/> , своєму попередникові <g/> .
doc#6 <p> Курилик не був <g/> , отже <g/> , ані літературним habitue чи blase <g/> , ані ентузіястом літературної моди <g/> .
doc#8 <p> Такий підхід позначає всі ЗО років наукової і літературної праці Петрова <g/> .
doc#9 При цьому це були не просто місцеві діалектні риси <g/> , а й інакша традиція літературної мови <g/> , зокрема плеканої в пресі <g/> , літературі <g/> , школі <g/> , мові інтелігенції на щодень <g/> . </p>
doc#10 Не можна бо перецінити ролю нормативного синонімічного словника в закріпленні кожної літературної мови <g/> .
doc#11 <p> Про літературну генезу цих та інших чортовинь від Підкарпаття аж до Адріятики ( <g/> via <g/> , як і належить за рангами <g/> , Москва <g/> ) — далі <g/> .
doc#12 <p> А. о <g/> , е — і. </p><p> Чергування о <g/> , е — і <g/> , що постало в наслідок занепаду глухих <g/> , голосних ъ <g/> , ь у слабкій позиції <g/> , в сучасній літературній мові вкладається в такі закономірності <g/> : </p><p> 1. В закритому складі е <g/> , о переходять в і <g/> , напр <g/> .
doc#13 <p> Пригадую <g/> , під час війни один редактор одного українського літературного журналу не хотів друкувати цього уривка через незвичний <g/> , непопулярний ритм <g/> .
doc#15 ] треба думати <g/> , що літературний буттєвий називний саме літературна транскрипція цього мало не " <g/> біологічного <g/> " називного <g/> : автор за допомогою його ніби вказує читачеві описуваний предмет <g/> . </p>
doc#16 Самим стилем своєї статті <g/> , як ми вже бачили <g/> , Донцов об'єктивно ствердив частину обвинувачень Юрія Косача <g/> : обвинувачення в затисканні немалих письменників методами провокації й наклепу <g/> , в створенні певної кліки літературних законодавців <g/> .
doc#18 <p> Кожна інтерпретація літературного твору випливає — а часом вибухає — з зустрічі письменника і читача <g/> .
doc#19 <p> Т. Шевченко </p><p> « <g/> Се один із тих наших літературних діячів <g/> , котрим теперішнє положення української справи і українського слова в Росії хоч і не вистудило серця і не вистудило пера з руки <g/> , та проте відібрало можність дати свою працю на користь загалові <g/> » <g/> , — так писав про Василя Мову Іван Франко 1899 року і порівнював літературну долю письменника з літературною долею Степана Руданського <g/> .
doc#20 « <g/> Літературна газета <g/> » вмістила мою рецензію на Мольєрового « <g/> Пурсоньяка <g/> » в « <g/> Березолі <g/> » в поставі Леся Дубовика <g/> .
doc#21 Літературні організації такої політичної чорним на білому плятформи не мали <g/> .
doc#22 Звичайно <g/> , ідеться тут не про літературні позичення <g/> .
doc#23 Відтворити в цих умовинах літературний процес важко <g/> . </p>