Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#1 : Література і мистецтво <g/> . </p>
doc#9 Література поетична <g/> , мистецьке повістярство у їх не розвивається <g/> .
doc#13 Література — не злочин <g/> .
doc#16 Ні <g/> , бо він пише сам <g/> : « <g/> Література <g/> , друкована і пропагована у " <g/> Віснику <g/> " <g/> , не мала бути літературою хлібороба <g/> , лише тих <g/> , що чулися своїми смаками і аспіраціями <g/> , цілою тонацією душі спорідненими з тим типом нашої історії <g/> , що Шевченко окреслював виразом " <g/> козак <g/> " або " <g/> лицар <g/> "» <g/> .
doc#22 <p> Література теж неминуче береться за тему Дон Кіхо- та <g/> .
doc#25 <p> З ЛІТЕРАТУРИ </p> <p> Література про Михальчука в головному вичерпується некрологами в рік його смерти <g/> .
doc#27 До Кобилянського він писав <g/> : « <g/> Література в нас не ціль <g/> , а спосіб <g/> .
doc#28 Загул кинув свого часу обвинувачення <g/> , що поезія Зерова ( <g/> власне <g/> , він говорив про « <g/> неоклясиків <g/> » взагалі <g/> , але ми воліємо покищо казати тільки про Зерова <g/> ) – це « <g/> література на ґрунті літератури <g/> » <g/> , це « <g/> література наслідувань <g/> , переробок <g/> , перекладів <g/> , переспівів <g/> , не творчість <g/> , а підроблення <g/> , не стиль <g/> , а стилізація <g/> » ( <g/> Д. Загул <g/> , « <g/> Література чи літературщина <g/> ?
doc#30 Література предмета численна <g/> , і ніколи інакше не було й не буде <g/> .
doc#33 Література мала свіжим оком поглянути на все життя <g/> ; струсити порох заяложеної офіційної і фарисейської фрази <g/> ; знайти реальну дійсність і реальні факти <g/> , це значить <g/> , – знайти за облудністю щоденних незначущих учинків <g/> , стандартних фраз <g/> , офіційної термінології єдине справжнє на землі – людину <g/> .
doc#33 Література програла <g/> , комісії лишилися <g/> .
doc#38 Література виростала у взаємодії універсально-православного і місцево-національного <g/> .
doc#38 Література виростала у взаємодії універсально-православного і місцево-національного <g/> .
doc#40 <p> Література наша здавна цікавилася різними соціальними діалектами і залюбки їх відтворювала <g/> .
doc#41 <p> Цілком можливо <g/> , що тут шляхи і способи має показати вже не письменник <g/> , не Література <g/> .
doc#44 Література українська цілком перейшла на стан захалявної <g/> , і поети й критики гордовито мовчать у шахтах Донбасу і тюрмах Мордовії і інших незліченних « <g/> колоніях <g/> » за дротами <g/> .
doc#56 Література бере фальшивий тон <g/> , коли її замовчує <g/> .
doc#62 А от думки глибшого й куди ширшого засягу - порівняння біблійного і римського світу - " <g/> Література клясиків холоп­ська супроти Біблії <g/> …
doc#62 Література вимальо­вується в усій певності людського <g/> , і ми краще розуміємо мистецьке й громадське на цьому багатому тлі особистого <g/> . </p>
doc#63 Література мала повернутися до етнографічної ідилії <g/> , до пласкої побутовщини <g/> , стати під- солоджувачкою життя <g/> .