Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#5 Одначе з погляду світової <g/> , а не української літератури значення « <g/> Невеличкої драми <g/> » може більше <g/> .
doc#5 Але з погляду європейської літератури це все таки епігонство <g/> .
doc#6 Курилик дістав завершену формальну освіту з літератури <g/> , і він залюбки писав прозу <g/> , — численні коментарі до власних малярських творів <g/> , автобіографічну книжку “ <g/> Хтось коло мене <g/> ” <g/> , що була успіхом у читачів і витримала двоє видань <g/> .
doc#6 Одна з них — це позірна вірність баченому <g/> , чи то будуть деталі побуту <g/> , такі звичні для кожного <g/> , чи точність у відтворенні пейзажу <g/> , при чому не завжди <g/> , але часто вони обидві включені в простий <g/> , але дотепний сюжет <g/> , невигадливу “ <g/> історію <g/> ” <g/> , так що малярство тут <g/> , як у голландських жанристів 17 сторіччя <g/> , не розриває зв'язку з літературою <g/> .
doc#6 Друга з цих рис <g/> , для знавців — контроверсійних або й просто недопущенних <g/> , —це Куриликове постійне бажання підпорядкувати свої образи певній ідеї <g/> , певному духовому посланню <g/> , тому <g/> , що добре передасться англійським словом message і що знову тримає малярство в виразному зв'язку з літературою <g/> .
doc#6 Це були в тих країнах роки відходу від усякого зв'язку малярства з літературою <g/> , роки технічних експериментів <g/> , абстракції в мистецтві <g/> , чистої форми <g/> .
doc#6 Розкидані по цілій книжці <g/> , без спеціальних намірів <g/> , такі імена <g/> , власне <g/> , виявляють <g/> , що з літератури й науки було живим у свідомості автора <g/> . </p>
doc#6 З європейських літератур <g/> , крім Казандзакіса <g/> , згадано ще Ібсена <g/> , але в фатальному контексті <g/> : не просто Ібсен <g/> , а “ <g/> драматург Ібсен <g/> ” <g/> , — що доводить або мале знайомство автора з письменником <g/> , або настанову на читача <g/> , що мало з Ібсеном знайомий <g/> .
doc#6 Усе це не показує Курилика тонким ерудитом і знавцем літератури <g/> , особливо новітньої <g/> , хоч знаємо <g/> , що в дитинстві і в ранній молодості він читав багато й жадібно <g/> . </p>
doc#6 <p> Не краще <g/> , либонь <g/> , стояли справи з українською літературою <g/> .
doc#6 Нас тут цікавить не позиція Франка <g/> , а незнайомство мистця з поетом <g/> , однією з центральних постатей української літератури останньої чверти дев'ятнадцятого й початку двадцятого сторіччя <g/> . </p>
doc#6 Але це не означає <g/> , що його сприймання літератури було таке <g/> , як у людини з вулиці <g/> .
doc#6 Не тільки в літературі й мистецтві <g/> , а й в особистих контактах він не обертався систематично серед творців культури <g/> .
doc#7 Все це давно одбриніло <g/> , давно перейшло в хрестоматії з історії літератури <g/> .
doc#7 Тому я не можу проілюструвати відповідні приклади з чужих літератур цитатами і змушений обмежитися на кількох назвах <g/> , хоч і знаю <g/> , що в таких випадках читач завжди запідозрює критика <g/> , що цей останній просто хоче « <g/> свою ученість показати <g/> » <g/> .
doc#8 Петров був історик літератури <g/> , написавши праці про Язикова <g/> , про німецьких романтиків з Єни <g/> , про П. Куліша <g/> , про Т. Шевченка <g/> , Лесю Українку і Олеся <g/> ; фолкльорист <g/> , етнограф <g/> , що цікавився особливо найархаїчнішим у фолкльорі <g/> , але також і постанням рис нового побуту <g/> , сталими непомітними рисами змін людського побуту <g/> , власне сталою змінністю і — вічним зберіганням основ побуту <g/> , отже — змінною сталістю <g/> .
doc#8 Знак нової доби <g/> , в протилежність « <g/> добі Огієнка <g/> » <g/> , мемуарист бачить у зростанні науки з літературою <g/> . </p>
doc#8 В історії літератури він знав Куліша і оточення Куліша <g/> , в етнографії — « <g/> заговори <g/> » <g/> , обряди і казки <g/> , в філософії — Сковороду <g/> .
doc#8 Він не вкладався в традиційні університетські посади — кате- дра археології <g/> , катедра етнографії <g/> , катедра історії літератури <g/> , — він був водночас надто широкий і надто вузький для цього <g/> .
doc#8 У двадцятих роках <g/> , коли в УРСР не можна було говорити про українську державу <g/> , він говорив про неї <g/> , вбачаючи державотворчу діяльність у вчинках козацтва і виступаючи проти « <g/> антигромадської і антидержавної теорії літератури <g/> » П. Куліша ( <g/> с. 292 <g/> ) <g/> .