Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#37 Справжня література так чи так вирине з забуття чи невідомости <g/> , а баляст потоне <g/> .
doc#26 Українська література сорокових років минулого сторіччя кількісно була бідна <g/> .
doc#56 Вони — великоміські <g/> , але не поривають з традиціями української літератури в усій її рустикальності <g/> , чи <g/> , щоб не боятися слова <g/> , — селюцтві <g/> .
doc#85 Хочу тільки підкреслити <g/> , що ця думка в жадному зв'язку не стоїть з наївними уявленнями <g/> , ніби розквіт літератури вимагає як передумови вивершення національно-державного будівництва ( <g/> « <g/> Справжній розвиток нашої літератури <g/> …
doc#9 Двадцяті роки в літературі ніби йдуть під гаслом засвоєння галицьких мовних елементів <g/> , відомих і давніше <g/> , але так активно не вживаних <g/> .
doc#9 На базі літературної мови цього типу розвинулась багата література <g/> . </p>
doc#72 — " <g/> Українська мова й література в школі <g/> " 1951 <g/> , 5 <g/> , 84. </p><p> 20 П'ята граматика <g/> , “ <g/> Граматика української мови <g/> , частка І. Етимологія <g/> ” <g/> .
doc#22 <p> Про те <g/> , як постав цей комплекс заздрості <g/> , святенництва й сентиментальної релігії примітивізму <g/> , не раз писано в літературі про російських « <g/> зайвих людей <g/> » <g/> .
doc#80 Але тільки той <g/> , хто знає російську літературу <g/> , здогадається <g/> , що речення « <g/> Він пізнав <g/> , що є спокій в бурях <g/> » у « <g/> Ревусі <g/> » — полеміка з « <g/> Парусом <g/> » Лєрмонтова ( <g/> « <g/> А он <g/> , мятежный <g/> , просит бури <g/> , как будто в бурях есть покой <g/> !
doc#40 <p> Пізніше в українській літературі стали використовувати міську побутову лексику <g/> .
doc#22 <p> Література теж неминуче береться за тему Дон Кіхо- та <g/> .
doc#81 Кузьмича <g/> , які з літературою не мали багато спільного <g/> .
doc#80 « <g/> Що треба визнати — В. Домонтович <g/> , ніби дебютант у нашій літературі <g/> , — <g/> …
doc#31 " <g/> велику літературу <g/> " <g/> , з протиставленням її літературі " <g/> дня <g/> " <g/> , погляди на письменника як на громадську одиницю <g/> , що мусить бути в конфлікті з сучасним йому суспільством <g/> » <g/> .
doc#62 Українські критики та історики літератури рухалися далеко повільніше <g/> .
doc#81 Звісно <g/> , теза про потребу близькости мови літератури до народної належить до беззмістовних штампів доби <g/> .
doc#72 Звідси наставления <g/> , що література повинна слугувати селянам <g/> , отже її мова мусить бути загальнозрозумілою <g/> .
doc#75 Тому в українській літературі СРСР були переслідувані і внеможливлені всі аполітичні теми й проблеми <g/> .
doc#9 <p> Об'єктивна суть виступу І. Нечуя-Левицького <g/> , а тим самим і всієї дискусії <g/> , нагадує виступ того « <g/> сільського дописувача <g/> » <g/> , якого ще 1907 р. цитував Б. Грінченко <g/> : « <g/> Одкиньте набік всю Галичину <g/> , бо вона нам хоть і рідна сестра <g/> , рідніша конечно <g/> , як Московщина <g/> , але живе од нас далеченько <g/> , та ще до того вона <g/> , вештаючись між разними слов'янськими народами <g/> , ввела в свою літературу багато таких слів <g/> , що вони для нашого народу на перший час покажуться трудно понятними і чужішими од " <g/> московських <g/> " <g/> , бо з цими ми мусіли поневолі зріднитися <g/> »2. Так і тільки так стояло питання <g/> : Галичина або Москва <g/> , інкорпорація в літературну мову галицьких елементів — або сповнення літературної мови позиченнями чи кальками з російської мови <g/> ?
doc#73 Коли поглянути тепер на нашу прозу і драматургію з погляду мистецьки-стилевого <g/> , то треба буде прийти до висновку <g/> , що і тут вона не тільки не перебувала в стані застою <g/> , а навпаки <g/> , виявила цікаві риси розвитку <g/> , з одного боку <g/> , йдучи в річищі розвитку европейської літератури взагалі <g/> , а з другого <g/> , плекаючи <g/> , а почасти відновляючи <g/> , традиції національної літератури <g/> . </p>