Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#19 Літературну мову уявляв він собі як синтезу галицької науково-публіцистичної і над- днінрянсько-східньої мови художньої літератури <g/> ; завдання останньої — « <g/> піддавати галичанам сирого <g/> , пєр- вісткового матеріялу для літературно-наукового обробляння нашої речі <g/> » <g/> . </p>
doc#75 Тим <g/> , що вона виводила українську літературу і українську людину з провінційности і ставила її віч-на-віч із світом як рівного партнера <g/> . </p>
doc#63 Це випливає з самої суті стосунків літератури й життя <g/> .
doc#81 ) мови та літератури в середніх учбових закладах <g/> .
doc#22 <p> Про те <g/> , як постав цей комплекс заздрості <g/> , святенництва й сентиментальної релігії примітивізму <g/> , не раз писано в літературі про російських « <g/> зайвих людей <g/> » <g/> .
doc#63 І хто знає <g/> , може за якихось десять — п'ятнадцять років хвиля хаотизації <g/> , суб'єктивізації неоекспресіоністична хвиля мине <g/> , і українська література наступного покоління прийде до стилю національної рівноваги <g/> , до стилю українського клясицизму <g/> . </p>
doc#63 <p> Звичайно <g/> , і ці твори не стоять поза літературою чи понад літературою - навпаки <g/> , це здебільшого добротна <g/> , доброякісна література - в дусі клясичного європейського реалізму часів його розквіту - часом з проблисками суб'єктивної манери в дусі раннього Гамсуна <g/> , а часом — з рецидивами хронікальної побутовщини Нечуя-Левицького <g/> .
doc#21 Першість належала літературі й мистецтву української повоєнної еміграції — усім течіям від експериментів Косгецького до традиціоналізму Самчука з єдиним критерієм — достатній мистецький рівень <g/> .
doc#18 Геній Шевченка неперевершений <g/> , але який поступ зробила українська література за ці роки в сенсі інтелектуального круговиду і врівноваженої майстерности <g/> , яких творчих довершень і розкрить провіщеного вона дійшла <g/> !
doc#73 <p> Навіть коротка й стисла аналіза провідних творів нашої оповідної й драматичної прози <g/> , отже <g/> , показує <g/> , який цікавий і здоровий розвиток цієї прози <g/> , як органічно вона виростає з попереднього етапу і перегукується з розвитком світової літератури <g/> , де так само помічається тенденція до « <g/> ідеологізації <g/> » й « <g/> динамізації <g/> » літератури <g/> , до відкинення зайвої орнаментики <g/> , до сконцентрованости <g/> , — одне слово <g/> , до <g/> , сказати б <g/> , справжньої прозовости <g/> .
doc#9 Відгомін цього захоплення в літературі почасти звучить і пізніше — згадаймо <g/> , наприклад <g/> , виданий уже в другій половині тридцятих років Бажанів переклад « <g/> Витязя в тигровій шкурі <g/> » Ш. Руставелі <g/> .
doc#72 [ <g/> Література <g/> ] не повинна обмежуватися селянським побутом <g/> , а давати справжній образ життя всіх верств суспільности <g/> ” ( <g/> Коцюбинський 294 <g/> ) <g/> . </p>
doc#85 Тільки в добу символізму і експресіонізму всувається він у процес розвитку німецької літератури <g/> .
doc#81 Хоч моє викладання мови тривало вже близько десятьох років <g/> , хоч я розглядав себе як мовознавця і тільки як мовознавця <g/> , зв'язок з літературою ще не був розірваний <g/> , і до праці над чистим мовознавством я ще не доріс <g/> .
doc#52 Є однакові виходи в літературність <g/> , у Багряного фабульні <g/> , у Солженіцина стилістичні <g/> , часом близькі до експериментів Андрея Белого <g/> , як от ця гра словом острог <g/> , що має сенс тільки в оригіналі ( <g/> цитую ще й через те спільне <g/> , що мають остроги і пороги <g/> ) <g/> : </p><p> Це <g/> , розуміється <g/> , чиста література <g/> , як літературою є й своєрідна полеміка з методою Марселя Пруста ( <g/> « <g/> розглядання в люпу клітинки буття <g/> » <g/> ) й не раз повторювані заяви явно полемічного характеру про « <g/> доморобність <g/> , саморобність <g/> » « <g/> Архіпелагу <g/> » <g/> , про потребу « <g/> не влягати гнівові <g/> » тощо <g/> . </p>