Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#59 іде своїм кроком <g/> . Але виростають люди <g/> , люди розуму й моці <g/> , люди спрямованого почуття <g/> , люди
doc#59 супроти себе і супроти інших <g/> . І Ірин вирушає до людей <g/> , на Україну — може на смерть <g/> , але потойбіч
doc#33 . Бо це було покоління справжніх людей <g/> , а людина – це космос <g/> , це все разом <g/> , і це також і втілення
doc#96 з слова <g/> , що означає ліс <g/> , але його знищили люди й з'їли вівці <g/> . </p><p> Та покиньмо цвинтар й ходімо на
doc#97 . Ця біографія повинна включати біографії всіх людей <g/> , з якими зустрічався поет <g/> . Де нема біографій <g/> , —
doc#24 вже не загальним проблемам світобудови й місця людини в ній <g/> , а конкретному розглядові того <g/> , ЩО Є
doc#34 книгу просто небезпечною для всякої звичайної людини без філологічної освіти <g/> . </p><p> Але тут мені скажуть <g/> :
doc#52 : « <g/> Людина — це найвеличніша з усіх істот <g/> . Людина — найнещасніша з усіх істот <g/> . Людина —
doc#6 , постійний наголос на прояви жорстокости людини й природи та минулих і прийдешніх стихійних лих
doc#96 ісландців не зовсім гомогенні <g/> . Першими людьми на острові холодних літ і теплих зим були ченці з
doc#59 , не втручається дріб'язково в її вчинки Бог <g/> . Людина вільна в своєму осмислюванні життєвого хаосу <g/> ,
doc#46 , змушувати <g/> , слабших і справді безпорадніших людей <g/> . ( <g/> Тут одна з причин <g/> , хоч і другорядна <g/> , моєї з ним
doc#21 у МУРІ звела мене з однією цікавою й справжньою людиною — не письменником <g/> , а мистцем Яковом
doc#81 таке <g/> , що намагання заглибитися в душу інших людей <g/> , дізнатися про їхнє минуле не були дуже активні
doc#81 не тільки до літературних творів <g/> , а й до людей <g/> , до більшої частини моїх співкурсників можна
doc#81 кидаючися самі до них <g/> , наче це були не культурні люди <g/> , усі — те <g/> , що звалося « <g/> свідомі українці <g/> » <g/> , а дикі
doc#69 Мовляв <g/> , Павло Тичина — \" <g/> Нема бунтарства в нас — людина з глини\" <g/> . Але поет це про Таґора <g/> … Винниченка
doc#59 , щоб бути не вольовою чи якоюсь іншою людиною <g/> , а людиною в усій широті її духового й фізичного існування
doc#31 " <g/> тихих озер загірньої Комуни <g/> " <g/> , де зустріне людину " <g/> втілений прообраз тієї надзвичайної Марії <g/> ,
doc#34 пекельного пляну зруйнування людини в людині письменник показує почасти через сюжет <g/> , але