This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#0 | , щоб друкувалися матеріяли <g/> , зрозумілі | людині | з — ну <g/> , хіба з чотирикласною освітою <g/> . |
doc#1 | плине з надміру любови <g/> ; поезія мучеництва <g/> , яке | людина | приймає добровільно заради інших і котре |
doc#1 | <p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О | люди | <g/> ! люди небораки <g/> ! » -лише один ( <g/> « <g/> осквернений <g/> » <g/> ) <g/> ; |
doc#1 | <p> належать до цієї категорії <g/> ) <g/> ; у вірші « <g/> О люди <g/> ! | люди | небораки <g/> ! » -лише один ( <g/> « <g/> осквернений <g/> » <g/> ) <g/> ; у |
doc#1 | , з якого постає перший образ гармонійних | людей | <g/> , що виростуть у найближчому майбутньому <g/> , а |
doc#1 | засадах християнської спільноти — син <g/> , мати <g/> , | люди | загалом <g/> . Контрастують із цим рядом образів |
doc#1 | ) до максимально узагальненого в кінці <g/> : « <g/> | люди | <g/> » загалом протиставляються ворогові загалом <g/> . </p> |
doc#1 | послідовна й сувора у пляні зіставлення « <g/> | людей | <g/> » і « <g/> царів <g/> » — обидва слова мають символічний <g/> , |
doc#1 | , холодному <g/> , засніженому степові <g/> , де безсила | людина | мовби розчиняється у космічних стихіях <g/> , і <g/> , з |
doc#1 | ) <g/> , — зеленому садку коло хати <g/> , — світові <g/> , що його | людині | хотілося б створити для себе <g/> . На тлі цих |
doc#1 | висновок про нікчемність і жалюгідність | людини | <g/> , кинутої у цей світ <g/> . Досягається це лише |
doc#1 | , </p><p> Малую дитину <g/> . </p><p> Титарівна-Немирівна </p><p> | Людьми | гордувала <g/> … </p><p> А москаля-пройдисвіта </p><p> Нищечком |
doc#1 | його загалом стануть власністю мільйонів | людей | і що кожен із цих мільйонів читачів |
doc#1 | також узяте з фолкльору <g/> , тільки у фолкльорі | людину | порівняно з деревом <g/> , а не навпаки <g/> . Отже <g/> , бачимо |
doc#1 | пейзажем і порівнянням <g/> , між образами природи і | людей | <g/> , між завжди узагальненою і дещо абстрактною |
doc#1 | до смерти <g/> , це відчуття гармонії у житті і в | людині | є не просто ключем до цього вірша <g/> . Це - ключ до |
doc#1 | дії на внутрішньому світі й духовних цінностях | людини | <g/> ; особливе відчуття вселенської злагоди <g/> , |
doc#1 | <p> Тепер його позитивний герой — не месник чи кат <g/> , а | людина | <g/> , котру він називає « <g/> добросердим <g/> … тихолюбцем |
doc#1 | Однак вона вже не скерована на те <g/> , щоб надихнути | людей | до соціяльного бунту <g/> , що втопить світ у морі |
doc#1 | бунту <g/> , що втопить світ у морі крови <g/> . У вірші « <g/> О | люди | <g/> ! люди небораки <g/> ! » від 3 листопада 1860 р. поет |