This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#103 | " ВСІМ <g/> , КОГО ЛЮБИВ <g/> … » </p><p> « <g/> Природа знущається над | людиною | різними способами — довго жити не варто <g/> . А понад |
doc#103 | , напевне <g/> , однієї руки <g/> . Він взагалі ставився до | людей | <g/> , що оточували його <g/> , дуже вибагливо <g/> , до світу <g/> , в |
doc#103 | їх можна назвати сповідальними <g/> . Хоча б тому <g/> , що | людина | не може об'єктивно й повністю <g/> , підкреслюю — |
doc#103 | . Я їх довго не хотів друкувати <g/> . Тому що багато | людей | <g/> , про яких ідеться на сторінках цих книжок <g/> , були |
doc#103 | вихід у світ доти <g/> , доки вважав себе ще за живу | людину | <g/> . </p><p> Ця книга написана як спогади автора <g/> . Але мені |
doc#103 | читачі <g/> , котрі пам'ятають і ту епоху <g/> , і тих | людей | <g/> ? </p><p> — Я також читав деякі « <g/> враження <g/> » від моїх |
doc#103 | не звикати <g/> . До того ж <g/> , це цілком природно <g/> , що | люди | на одні й ті ж самі речі <g/> , факти <g/> , вчинки дивляться |
doc#103 | , а інша має протилежну думку <g/> . Навіть коли | люди | певні <g/> , що вони однодумці <g/> , — вони не однодумці до |
doc#103 | « <g/> брали близько до серця <g/> » <g/> ? </p><p> — У взаєминах з іншими | людьми | я завжди намагався дотримуватися певної |
doc#103 | , про сучасність <g/> . Це зовсім інший час <g/> , інше коло | людей | <g/> . Та й <g/> , зрештою <g/> , вже ні з ким не хочеться |
doc#103 | , згадуючи свою маму як найдорожчу й найближчу | людину | на світі <g/> , Ви пишете <g/> : « <g/> … я був егоїстом <g/> , мабуть <g/> , |
doc#103 | , мабуть <g/> , більшою мірою <g/> , ніж пересічно | людина | буває <g/> … Я не усвідомлював суті її життя тоді <g/> , але |