Корпус текстів Юрія Шевельова (Шереха)
This action may take several minutes for large corpora, please wait.
doc#40 Між суб'єктивними і об'єктивними вигуками стоять ті <g/> , якими прикликають або відганяють тварини або людей ( <g/> кось-кось <g/> , агуш <g/> , геть <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#22 <p> Настанова радянської людини ( <g/> навіть коли вона втекла звідти <g/> ) супроти Заходу — не проста <g/> .
doc#100 Я не одважуся сказати <g/> , що в Україні є людина ( <g/> науковець <g/> ) <g/> , яка спроможеться написати сама таку річ <g/> … </p>
doc#6 Навіть в ілюстрації до “ <g/> Лиса Микити <g/> ” впадає в око <g/> , що тварини — головні герої — дивляться на глядача <g/> , але далеко не завжди люди ( <g/> пор <g/> .
doc#94 . </p><p> 4. НАРОД </p><p> Гіпертрофована <g/> , всевладна держава <g/> , що контролює все <g/> , включно з душею людини ( <g/> принаймні в її <g/> , душі <g/> , позашкурних поривах і мріях <g/> ) <g/> , що дириґує
doc#46 Але на яку майбутню Україну міг Маланюк сподіватися у відриві від цих людей ( <g/> та ще й у відриві від галичан <g/> ) <g/> ?
doc#45 " <g/> Поняття « <g/> часу <g/> » й « <g/> матерії <g/> » для людей ( <g/> у різних кінцях світу <g/> ) не зводиться до в суті своїй однакового досвіду <g/> , а залежить від мови чи мов <g/> .
doc#43 А боронити газети мені справді було б важко <g/> , так само як важко було б заперечувати їхній вирішальний вплив на формування світогляду сучасної людини ( <g/> цифри <g/> , числа <g/> , кількості — і ще багато іншого <g/> ) <g/> .
doc#40 Пейоративне забарвлення найчастіше зустрічаємо <g/> , крім слів <g/> , що прямо окреслюють негативні риси ( <g/> як от поганий <g/> , недобрий <g/> ) <g/> , у словах <g/> , що означають тварин <g/> , які не відзначаються красою й силою <g/> , мітичні істоти <g/> , ворожі людині ( <g/> чорт <g/> , відьма <g/> ) <g/> , у словах із значенням малости й безсилости тощо <g/> .
doc#22 Це було переконання <g/> , що радянська людина ( <g/> що дорівнює для нього <g/> : російська <g/> , слов'янська або східня <g/> ) має якусь особливу душу <g/> , щось а 1а Толстой <g/> .
doc#40 § 35Б <g/> ) <g/> , найчастіше окреслюють приналежність речі людині ( <g/> істоті <g/> ) <g/> , напр <g/> .
doc#6 Небо може бути не тільки загрозою <g/> , воно може справді поглинути те <g/> , чим існує людина <g/> , як от собак і санки <g/> , що ними живе інуїт ( <g/> “ <g/> Постання сузір'я Плеяд <g/> ” <g/> , ч. 16 <g/> ) <g/> , або й саму людину ( <g/> “ <g/> А тоді одного дня Том не повернувся <g/> ” — ч. 9 <g/> ) <g/> . </p>
doc#44 Звичайно <g/> , це не забирає заслуги Івана Дзюби <g/> , Івана Драча ( <g/> коли вони ще були живі люди <g/> ) <g/> , Василя Голобородька <g/> , Ліни Костенко <g/> , Ігоря Калинця і багатьох інших ( <g/> коли вони ще могли говорити <g/> ) <g/> .
doc#40 , вільний ( <g/> свобідний <g/> ) — вольовий ( <g/> стосовний до волі <g/> ) <g/> , розумний ( <g/> багатий на розум <g/> ) — розумовий ( <g/> стосовний до розуму <g/> ) <g/> , вічний ( <g/> невмирущий <g/> ) — віковий ( <g/> сторічний <g/> ; стосовний до років <g/> , прожитих людиною <g/> ) <g/> , сердешний ( <g/> бідолашний <g/> ) — серцевий ( <g/> стосовний до серця <g/> ) <g/> ; іноді диференціяція тільки стилістична <g/> , напр <g/> .
doc#6 <p> Своєрідний стихійний екзистенціялізм Курилика знаходить свій малярський вияв <g/> , як ми бачили <g/> , в тематиці його картин <g/> , у пропорціях намальованого ( <g/> малість людини <g/> ) <g/> , у доборі кольорів <g/> , у грі світла <g/> .
doc#81 Адже ми були <g/> , як тоді говорилося <g/> , « <g/> бывшие люди <g/> » ( <g/> колишні люди <g/> ) <g/> . </p>
doc#85 Але вже в творчості Луки Кранаха ( <g/> 1472 — 1553 <g/> ) цей стиль починає заперечуватися і попри окремі бароккові ефекти ( <g/> « <g/> Кардинал Альбрехт Бранденбурзький <g/> » <g/> ) на перший плян висувається намагання рисунком схопити поодинокий предмет ( <g/> людину <g/> ) в його психологічній і часовій даності <g/> , а не нагромадження явищ у позачасовій симультанності <g/> .
doc#70 <p> Через брак часу абстрагуюся від семантичних і стилістичних відтінків <g/> , Ось кілька пар слів <g/> , в яких друге деактивізоване <g/> : русло і річище <g/> , ряди ( <g/> людей <g/> ) лави <g/> , фон — тло <g/> , нав'язати — накинути <g/> , підкорити — підпорядкувати <g/> , ЗАМАНЛИВІ — привабливі <g/> , дорога — шлях <g/> , пласт — шар <g/> , сторона БІК <g/> , община громада <g/> , урок — наука ( <g/> чого навчилися <g/> ) <g/> , чекати — сподіватися <g/> , Подекуди вплив моди дуже виразний <g/> ; “ <g/> олжа <g/> ” заступає “ <g/> брехню <g/> ” <g/> , “ <g/> витоки <g/> " знищують " <g/> джерела <g/> ” <g/> .
doc#40 : пакування ( <g/> Пакування тривало дві години <g/> ) — паковання ( <g/> книжки в доброму пакованні <g/> ) <g/> , риштування ( <g/> Відбувається риштування будинку <g/> ) — риштовання ( <g/> дерев'яне риштовання <g/> ) <g/> , відрахування ( <g/> дія <g/> ) — відраховання ( <g/> відраховані гроші <g/> ) <g/> , групування ( <g/> дія <g/> ) — груповання ( <g/> гурт людей <g/> ) тощо <g/> .
doc#72 Адже всі оті чистки мови ( <g/> як і чистки людей <g/> ) у тридцятих роках були в певному сенсі боротьбою чи то з привидом <g/> , чи з реальними наслідками короткої доби незалежности <g/> .